Зв’язок рівня особистісної саморегуляції з соціально-психологічною адаптацією українських мігрантів в Австралії

Abstract

Ця магістерська робота присвячена вивченню зв’язку між психологічними ресурсами та механізмами особистісної саморегуляції та показниками соціально-психологічної адаптації українських мігрантів в Австралії. Емпіричне дослідження було проведено на вибірці з 61 українця віком від 19 до 63 років. У роботі використано комплекс валідних психодіагностичних методик: тест життєстійкості С. Мадді, шкалу загальної самоефективності, опитувальник стилю саморегуляції поведінки та Фрайбурзький особистісний опитувальник (FPI). Статистична обробка даних включала описову статистику, кореляційний аналіз Спірмена, U-критерій Манна–Уїтні та кластерний аналіз методом k-середніх. Результати показали, що життєстійкість та частина механізмів саморегуляції мають статистично значущі зв’язки зі зниженням емоційно-дезадаптивних проявів і підвищенням соціальної активності, тоді як само ефективність та деякі механізми саморегуляції значущих кореляцій не продемонстрували. Кластерний аналіз дозволив виділити дві групи: умовно адаптовану та умовно дезадаптовану, які відрізняються рівнем регуляційних ресурсів і емоційно-поведінкових характеристик. Отримані результати частково підтвердили висунуту гіпотезу щодо взаємозв’язку між психологічними ресурсами саморегуляції та показниками соціально-психологічної адаптації.

This master's thesis is devoted to studying the relationship between psychological resources and mechanisms of personalself-regulation and indicatorsof socio-psychological adaptation of Ukrainian migrants in Australia. The empirical study was conducted on a sample of 61 Ukrainian saged 19 to 63. The work uses a set of valid psychodiagnostic techniques: S. Maddi's resilience test, thegeneral self-efficacy scale, the behavioral self-regulation style questionnaire, and the Freiburg Personality Inventory (FPI). Statistical data processing included descriptive statistics, Spearman's correlation analysis, Mann–Whitney U test, and k-means cluster analysis. The results showed that resilience and some self-regulation mechanisms have statistically significant associations with a decrease in emotionally maladaptive manifestations and anincrease in social activity, whil eself-efficacy and some self-regulation mechanisms did not show significantc orrelations. Cluste ranalysis allowed us to identify two groups: conditionally adapted and conditionally maladapted, which differ in the level of regulatory resources and emotional and behavioral characteristics. The results partially confirmed the hypothesis regarding the relationship between psychological resources of self-regulation and indicators of socio-psychological adaptation.