РОЛЬ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ В ПІДГОТОВЦІ ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА ТРАНСПОРТНОГО ПРОФІЛЮ

Abstract

Автором у статті розглянуто суть і особливості виробничої практики як самостійної форми виробничого навчання, в процесі якої студенти за умов діючого виробництва виконують реальні виробничі завдання, визначені навчальною програмою. Окреслено об’єктивні і суб’єктивні причини, зумовлені проблемами, що виникли за останні десятиліття в системі виробництва країни. Схарактеризовано перспективи для організації виробничої практики фахівця у зв’язку з положеннями державної політики в галузі професійної підготовки. На підставі аналізу визначених науковцями провідних положень виробничої практики окреслено основні функції підготовки майбутнього фахівця, що забезпечуються виключно під час виробничої практики: соціалізація молодої людини в реальній сфері життя; формування ставлення до майбутньої професійної справи на підставі реальних умов, схильностей, інтересів і прагнень, особистісних якостей; розширення змісту освітньо-професійної підготовки майбутнього фахівця; формування самостійності і прагнення до постійного самовдосконалення. Зроблено висновок про необхідність акцентування уваги на цілеспрямованому характері використання виробничої практики в забезпечені сформованості професійної компетентності інженера-педагога, враховуючи навчальний і виховний потенціал виробничої практики під час професійної підготовки. Визначено мету виробничої практики майбутнього інженера-педагога транспортного профілю на підставі урахування його професійних функцій. Окреслено перспективи розроблення системи формування фахової компетентності майбутнього фахівця з використанням потенціалу виробничої практики