Політика пам’яті щодо Першої світової війни за часів Веймарської республіки (1919–1933 рр.)

Abstract

Дослідження присвячене вивченню процесу конструювання та функціонування пам’яті про Першу світову війну у Веймарській республіці з 1919 по 1933 рр. Особлива увага при розгляді теми присвячена політичним подіям, процесам та соціальним чинникам, які впливали на формування пам’ять про війну. Окремі пункти у роботі присвячені формам інтерпретації війни у суспільно-політичному дискурсі, зокрема, серед політичних партій, ветеранських організацій, меморіальній традиції вшанування полеглих та її особливостям. Також звернено на увагу на висвітлення тематики конфлікту та дискурсах пам’яті, що розгорталися в освітній, науковій та культурній сферах. Важливим аспектом роботи є прослідковування траєкторій формування різних наративів пам’яті та рівня їх популярності серед німецького суспільства на тлі політичних та економічних процесів, що відбувалися протягом 1919−1933 рр. У висновку підкреслено, що наратив, який сформували ліві сили, був широко поширеним у перші післявоєнні роки, однак з погіршенням політичної ситуації, відбулася поступова популяризація інтерпретацій правих. Особливо владой такий конструкт пам’яті використали у своїх політичних програмах представники НСДАП.The study is dedicated to examining the process of construction and functioning of the memory of the First World War in the Weimar Republic from 1919 to 1933. Special attention, when considering the topic, is devoted to political events, processes, and social factors that influenced the formation of war memory. Separate subsections in the work are dedicated to the forms of interpretation of the war in socio-political discourse, particularly among political parties, veteran organizations and the memorial tradition of commemorating the fallen, including its distinctive features. Attention is also given to the coverage of the conflict and discourses of memory that unfolded in the educational, scientific and cultural spheres. An important aspect of the study is tracing the trajectories of the formation of various narratives of memory and their popularity levels among German society against the backdrop of political and economic processes that occurred during 1919−1933. The conclusion emphasizes that the narrative formed by left-wing forces was widespread in the first post-war years; however, with the deterioration of the political situation, there was a gradual popularization of right-wing interpretations. Representatives of the NSDAP effectively utilized this memory construct in their political programs.