Особливості міжособистісної взаємодії осіб юнацького віку, залежних від соціальних мереж

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена вивченню специфіки міжособистісної взаємодії осіб юнацького віку, які демонструють різний рівень залежності від соціальних мереж. У дослідженні проаналізовано теоретичні підходи до феноменів міжособистісної взаємодії, залежності від цифрових платформ та психологічних особливостей юнацького віку. Емпірична частина охоплює комплексну діагностику мотиваційного, емоційного, когнітивного та вольового компонентів міжособистісної взаємодії, а також вимірювання рівня залученості до соціальних мереж. Опрацьовано дані 67 осіб віком 15–20 років із застосуванням описової статистики, кластерного аналізу та непараметричних методів порівняння. Отримані результати засвідчили, що загалом юнаки зберігають збалансовану структуру комунікативної сфери та демонструють адаптивне використання соціальних мереж. Водночас особи з більш вираженою залежністю характеризуються підвищеною емоційною напруженістю, тенденцією до емоційної закритості, меншою стабільністю у міжособистісних стосунках та більшою імпульсивністю в комунікації. Встановлено, що інтенсивне користування соціальними мережами може трансформувати емоційний та поведінковий стиль спілкування, зменшуючи глибину емоційного контактута посилюючи ситуативність реакцій. Робота підкреслює важливість вивчення цифрових впливів у контексті соціального розвитку молоді та відкриває перспективи для подальших досліджень адаптивних і ризикованих моделей цифрової взаємодії.

The qualification paper examines the specific features of interpersonal interaction among adolescents who differ in their level of dependence on social networks. The theoretical section analyzes contemporary approaches to interpersonal interaction, digital dependence, and psychological characteristics of adolescence. The empirical study includes a comprehensive assessment of motivational, emotional, cognitive, and volitional components of interpersonal interaction, as well as measurement of social network engagement. Data obtained from 67 participants aged 15–20 were processed using descriptive statistics, k- means clustering, and nonparametric comparative methods. The findings indicate that, overall, adolescents demonstrate a balanced communicative functioning and an adaptive integration of social networks into their daily lives. However, individuals with higher levels of social network dependence show increased emotional tension, a tendency toward emotional withdrawal, lower stability in interpersonal contact, and higher impulsivity in communication. Intensive use of social networks is associated with shifts in emotional and behavioral patterns of interaction, reducing the depth of emotional engagement and reinforcing situational, rapidly reactive communication styles. The study highlights the importance of exploring digital influences in the context of youth social development and outlines directions for further investigation of adaptive and potentially risky digital interaction models.