Творчий доробок історикині Надії Олександрівни Білозерської (1838–1912)

Abstract

Дипломна робота присвячена комплексному аналізу творчої спадщини історикині Н. О. Білозерської через виявлення основних мотиваційних чинників та стратегій адаптації до інституційних обмежень, характерних для жінок другої половини XIX – першої половини XX ст. Актуальність долідження зумовлена необхідністю повернення постаті Білозерської у науковий обіг, оскільки її доробок відповідає ключовим тенденціям сучасної історіографії та історії жіночої інтелектуальної культури. Творча діяльність історикині є багатошаровою та охоплює два взаємопов’язні напрями: перекладні та наукові праці. Важливим індикатором її професійного зростання стала боротьба за авторський підпис: від анонімних текстів і псевдонімів до публікацій із повними ініціалами. Кульмінацією її професійного шляху та підтвердженням визнання стало отриманання Уварівської літературної премії від Академії наук у 1893 р. У ході дослідження було створено спеціалізовану базу даних творчого доробку Н. О. Білозерської, що дозволило виокремити чотири основні періоди її публікаторської активності та простежити динаміку тематичного спектра її робіт. Перший розділ дипломного дослідження окреслює теоретичні, історіографічні, методологічні та методичні засади роботи. У другому розділі проаналізовано життєвий шлях історикині та особливості формування її творчої лабораторії. Третій розділ присвячений детальному аналізу її творчості й різноманітності перекладних та наукових праць.The thesis provides a comprehensive analysis of the creative legacy of historian N. O. Bilozerska (1838–1912), by identifying the main motivational factors and strategies for adapting to institutional constraints on women in the second half of the 19th and the first half of the 20th century. The relevance of the study is determined by the need to return Bilozerska's figure to scientific circulation, since her creative work corresponds to the key trends of contemporary historiography. The historian's creative activity is complex and multilayered. The researcher's legacy combined two interrelated elements: translations (which provided autonomy) and scientific works. A key indicator of her professional growth was her struggle for authorship: the transition from anonymity to the use of her full name and initials. The culmination of her professional career, which confirmed the value of her scientific work, was the receipt of the Uvarov Literary Prize (1893) from the Academy of Sciences. Four main periods of her creative activity have been identified, which was made possible by the creation of a specialized database of the historian's creative work. It also enabled tracing changes in the thematic spectrum of publications across different stages of her activity. Thus, the first chapter establishes the main theoretical, historiographical, methodological, and methodical frameworks of this study. The second chapter presents the peculiarities of her life path and the specifics of the formation of her own creative laboratory. The third chapter focuses on a detailed analysis of her creative dynamics, as well as an examination of the diversity of her translations and scientific works.