Публічне управління міграційними процесами в Україні в умовах гібридних загроз

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю докорінного перегляду підходів до публічного управління в цій сфері. По-перше, ворог використовує міграційні потоки як гібридну зброю для дестабілізації суспільства та виснаження ресурсів держави. По-друге, масштаби внутрішнього переміщення та зовнішньої вимушеної міграції вимагають від держави переходу від реактивної моделі управління до проактивної, здатної забезпечити збереження людського капіталу та його повернення для повоєнної відбудови. По-третє, набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС вимагає повної гармонізації національної системи управління з європейськими стандартами, зокрема з Новим пактом про міграцію та притулок. Чинна нормативно-правова та інституціальна база, сформована переважно в довоєнний період, потребує модернізації для відповідності викликам воєнного стану та гібридних загроз. Усе це зумовлює необхідність наукового обґрунтування нових механізмів публічного управління міграційними процесами.