Моделі регіонального розвитку: порівняння соціально-економічної політики Фінляндії та України

Abstract

Класифікація моделей регіонального розвитку (за ступенем централізації та ідеологічно-економічною основою) підкреслили еволюцію від кейнсіанської до пост-зростання парадигм, а чинники формування політики (економічні, соціальні, інституційні, політичні) виявили комплексний вплив на розвиток, з прикладами з Фінляндії (високий HDI та фіскальна децентралізація) та України (війна та корупція як ключові виклики). Аналіз передумов та особливостей соціальноекономічної політики Фінляндії показав, що історико-географічні фактори (суворий клімат, автономія в складі Швеції та росії) сформували модель, орієнтовану на універсалізм та інновації. Структурні особливості включають трирівневу систему з високою автономією регіонів, економічну політику на базі освіти та RIS3, соціальну – на рівності та добробуті, інституційні механізми – на довірі та ролі ЄС. Вплив зовнішніх факторів (ЄС, глобалізація) перетворив периферійні регіони на хаби зеленої енергетики та IT, з паралелями до України (релокація бізнесу на захід). Сучасний стан політики України характеризується децентралізацією, але з рецентралізацією через війну. Структурно-динамічні особливості включають поліцентризм з асиметрією, релокацію бізнесу та IT-сектору, територіальні – «коридор життя» та зони спеціального режиму. Порівняльний аналіз з Фінляндією виявив сильні сторони України (адаптивність, ресурси) та слабкі (корупція, війна), з рекомендаціями: запозичити RIS3, трансферти та універсалізм. Модель України – трансформаційна, з потенціалом стати конкурентною, як фінська, якщо посилити децентралізацію, антикорупцію та інтеграцію з ЄС.