Геологічна будова та нафтогазоносність Передкарпатського прогину

Abstract

Передкарпатський прогин є важливою тектонічною структурою, що простягається вздовж східного передгір’я Карпатської складчастої системи й виконує роль потужного осадового басейну, сформованого внаслідок альпійських тектонічних рухів. Осадовий чохол прогину представлений потужною товщею порід мезозойського та кайнозойського віку (крейда, палеоген, неоген), серед яких найбільшу нафтогазоносну перспективу мають флішеві комплекси олігоцену та міоцену. Стратиграфічна побудова включає численні світи та пачки. У межах прогину виділяються дві головні зони нафтогазонасичення: зовнішня, пов’язана з неглибоко залягаючими породами неогену, та внутрішня – із флішем палеогену. Найбільш продуктивними є пісковики менілітової, ямненської та манявської світ. Гідрогеологічні умови Передкарпатського регіону визначаються складною багатоглибинною циркуляцією підземних вод, які поділяються на прісні та мінералізовані. Глибокі водоносні горизонти розглядаються як потенційні об’єкти для утилізації промислових стоків за умови попередньої оцінки фільтраційних і буферних властивостей порід. Виснажені поклади вуглеводнів можуть використовуватись як підземні резервуари для зберігання техногенних рідин, однак для цього необхідне гідродинамічне моделювання та моніторинг стану пластів. За результатами дослідження зроблено висновок про високу перспективність Передкарпатського прогину як у плані виявлення нових покладів вуглеводнів, так і в контексті інтегрованого використання геологічного середовища – зокрема, для техногенної утилізації або підземного зберігання.