Харків у роки німецької окупації 1941-1943 рр

Abstract

У роботі розглянуто ключові етапи окупації, особливості встановлення режиму, умови існування цивільного населення, масштабні репресії, діяльність радянських підпільників і організацій ОУН. Особливе місце в роботі займає аналіз трагедії Дробицького Яру, де було знищено понад 16 тисяч осіб. Дослідження підкреслює, що, попри жорсткий контроль і терор, у Харкові діяло як радянське, так і українське підпілля. Автор звертає увагу на героїзм підпільників, спротив простих харків’ян і участь місцевих жінок у розвідувальній та диверсійній діяльності. Показано, що активність ОУН в Харкові, хоча й обмежена, мала реальний вплив. У роботі наголошено на тому, що радянська історіографія значною мірою замовчувала деякі аспекти окупації — співпрацю з окупантами, складність вибору в умовах виживання, діяльність націоналістичних організацій. Автор прагне дати більш об’єктивну оцінку минулому, вивільнену від пропаганди. Результати дослідження свідчать, що окупація Харкова мала катастрофічні наслідки: значні людські втрати, зруйнована інфраструктура, демографічний спад. Водночас пам’ять про спротив і солідарність мешканців міста є важливим елементом історичної ідентичності сучасної України.

The thesis examines key stages of the occupation, the specifics of regime establishment, civilian living conditions, large-scale repressions, the actions of Soviet underground activists and OUN organizations. The analysis of the Drobytskyi Yar tragedy, where over 16,000 people were killed, holds a central place in the study. The research emphasizes that despite strict control and terror, both Soviet and Ukrainian underground movements operated in Kharkiv. The author highlights the heroism of underground members, the resistance of ordinary citizens, and the involvement of local women in intelligence and sabotage activities. Although the influence of the OUN in Kharkiv was limited, it had a real impact. The thesis stresses that Soviet historiography largely silenced certain aspects of the occupation — collaboration with the occupiers, the complexity of survival choices, and the activities of nationalist organizations. The author seeks to provide a more objective, propaganda-free assessment of the past. The study concludes that the occupation of Kharkiv had catastrophic consequences: significant human losses, destroyed infrastructure, and demographic decline. At the same time, the memory of resistance and solidarity among the city's residents remains an important part of modern Ukraine’s historical identity.