Костюм вікторіанської доби Англії як предмет історичної антропології

Abstract

Метою роботи є здійснення комплексного історико-антропологічного аналізу британського костюму вікторіанської та едвардіанської епох як складної семіотичної системи, що конструювала соціальні ієрархії, гендерні ролі та відображала ідеологічні й економічні зрушення індустріального суспільства. Об’єкт дослідження– європейський костюм вікторіанської та едвардіанської епох як ключовий елемент матеріальної та візуальної культури повсякдення. Предмет дослідження– еволюція чоловічого та жіночого костюма як антропологічний феномен та індикатор соціально-економічних, гендерних та ідеологічних трансформацій суспільства у ХІХ– на початку ХХ ст. Методи проведення дослідження: робота ґрунтується на принципах міждисциплінарності. Використано історико-антропологічний метод для реконструкції повсякденних тілесних практик, семіотичний аналіз для деконструкції знакової природи одягу та аксесуарів, а також ґрунтовний джерелознавчий аналіз широкого масиву модної і сатиричної періодики, комерційних каталогів, іконографічних матеріалів. документів особистого походження. Отримані результати та їхня новизна: розширено традиційні межі історіографії моди. Спростовано міф про абсолютність «Великої чоловічої відмови», доведено наявність тілесних неврозів та активного прихованого споживання індустрії краси чоловіками вікторіанської доби. По-новому осмислено жіночий гардероб, в якому, на перший погляд, патріархальні елементи слугували свідченням емансипації. Загальні висновки: одяг вікторіанської епохи функціонував як найсуворіший інструмент біополітики та соціальної ортопедії. Промислова революція та розвиток спеціалізованої преси спричинили «демократизацію аспірацій», перетворивши моду на арену конструювання ідентичності. Завершення вікторіанської доби ознаменувалося переходом від жорстких фізичних каркасів до невидимих медійних стандартів краси, підпорядкувавши людське тіло новим вимогам урбаністичного модерну.

The aim of the study is to provide a comprehensive historical and anthropological analysis of British dress of the Victorian and Edwardian eras as a complex semiotic system that constructed social hierarchies and gender roles and reflected the ideological and economic transformations of industrial society. The object of the study is European dress of the Victorian and Edwardian eras as a key element of the material and visual culture of everyday life. The subject of the study is the evolution of men’s and women’s dress as an anthropological phenomenon and an indicator of the socio-economic, gender, and ideological transformations of society in the 19th and early 20th centuries. The study is based on the principles of interdisciplinarity. It employs the historical-anthropological method to reconstruct everyday bodily practices, semiotic analysis to deconstruct the symbolic nature of clothing and accessories, as well as an extensive source-critical analysis of a wide range of fashion and satirical periodicals, commercial catalogs, iconographic materials, and personal documents. The results and scientific novelty of the study expand the traditional boundaries of fashion historiography. The study challenges the notion of the absolute nature of the “Great Male Renunciation” and demonstrates the existence of bodily anxieties and active, concealed consumption of the beauty industry among Victorian men. Women’s wardrobes are reconsidered from a new perspective, demonstrating that elements that appear patriarchal at first glance could also serve as manifestations of emancipation. The study concludes that clothing in the Victorian era functioned as a powerful instrument of biopolitics and social “orthopedics.” The Industrial Revolution and the development of specialized press contributed to the “democratization of aspirations,” transforming fashion into an arena for the construction of identity. The end of the Victorian era was marked by a transition from rigid physical frameworks to invisible media-driven standards of beauty, subjecting the human body to new demands of urban modernity.