СУТНІСТЬ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В КОНТЕКТСІ ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ

Abstract

У статті розглядаються здоров’язбережувальна компетентність розглядається як динамічний стереотип мислення, поведінки та діяльності, який сприяє збереженню і зміцненню здоров’я людини та визначає дбайливе ставлення до здоров’я оточуючих. Визначено найважливіші складові компетенції здоров’язбережувальної компетентності. Проаналізовано процес формування здоров’язбережувальної компетентності особистості з погляду сучасної валеологічної науки, що вимагає інтегрованого підходу, який передбачає залучення різних методів, прийомів та засобів, що сприяють зміцненню здоров’я, підвищують якість життя в цілому. Акцентовано увагу на тому, що з оздоровчою метою необхідно впливати на діяльність організму треба як з боку тілесності (рухова активність, раціональне харчування, загартування тощо), так і з боку свідомості та психіки (орієнтація на духовні цінності, піднесений настрій, позитивні емоції, аутотренінг, медитація тощо). Процес формування здоров’язбережувальної компетентності потребує також пошуку і застосування нових освітніх технологій, засобів, форм навчання, які сприяють створенню позитивної мотивації, спонукають до активної реалізації індивідуальної оздоровчої програми.