Концепція послуху в православній традиції Східної Європи (XI – початок ХХ ст.)

Abstract

Дослідження присвячено вивченню послуху в православній традиції Східної Європи. Для цього було розглянуто процес формування уявлення про послух, вплив текстів Святих Писань та творів Отців Церкви на його становлення і трансформацію, визначено вплив особливостей побуту чернечого життя на формування поняття «чернечого послуху» та простежено його зміни. Методологія дослідження базується на загальноісторичних методах дослідження – історико-типологічному, історико-генетичному та історико-порівняльному – що дозволило простежити зміни трактування «послуху» з плином часу. У результаті було виявлено, що послух як чеснота трансформувався з «шляху до Бога» у «шлях до спасіння душі», а чернечий послух з часом став переважати у молитві, а не фізичних доброчинностях.

Cette étude est consacrée à la recherche de l'obéissance dans la tradition orthodoxe d'Europe orientale. À cette fin, elle examine le processus de formation de l'idée d'obéissance, l'influence des textes des Saintes Écritures et des écrits des Pères de l'Église sur sa formation et son évolution, l'influence des caractéristiques de la vie monastique sur la formation du concept d'obéissance monastique et retrace ses transformations. L’étude a appliqué des méthodes de recherche historique générales: l'approche typologique, l'approche génétique et l'approche comparative. Cela nous a permis de retracer l’évolution de l’interprétation de la notion d’obéissance au fil du temps. La conclusion explore comment l'obéissance s'est transformée d'un «chemin vers Dieu» en un «chemin vers le salut de son âme», et comment l'obéissance monastique est devenue au fil du temps davantage une vertu spirituelle que physique.