Роль нової буржуазії в соціально-економічному розвитку України доби НЕПу та причини її ліквідації

Abstract

У роботі розглянуто передумови переходу до НЕПу, особливості формування нового підприємницького прошарку в умовах відновлення ринкових відносин, а також місце приватного капіталу в економічному житті радянської України. Досліджено процес становлення нової буржуазії, її соціальний склад, основні напрями господарської діяльності та роль у відбудові промисловості, розвитку внутрішньої торгівлі, кооперації й сфери послуг. Визначено внесок приватних підприємців у подолання економічної кризи, відновлення товарно-грошових відносин і забезпечення населення товарами широкого вжитку. Особливу увагу приділено ставленню радянської влади до представників нової буржуазії, формам їх соціальної дискримінації та обмеженням підприємницької діяльності. Проаналізовано причини згортання НЕПу та ліквідації нової буржуазії, серед яких ідеологічна несумісність приватного підприємництва з комуністичною доктриною, курс на форсовану індустріалізацію, колективізацію сільського господарства та посилення адміністративно-командних методів управління економікою. З’ясовано наслідки ліквідації приватнопідприємницького сектору для економічного та соціального розвитку України. Результати дослідження дають змогу глибше зрозуміти особливості економічної політики радянської держави в період НЕПу, роль приватної ініціативи у відбудові господарства та причини відмови від ринкових механізмів на користь централізованої моделі розвитку.The work examines the prerequisites for the transition to the NEP, the features of the formation of a new entrepreneurial layer in the conditions of the restoration of market relations, as well as the place of private capital in the economic life of Soviet Ukraine. The process of the formation of the new bourgeoisie, its social composition, main areas of economic activity and role in the reconstruction of industry, the development of domestic trade, cooperation and the service sector are studied. The contribution of private entrepreneurs to overcoming the economic crisis, the restoration of commodity-money relations and the provision of the population with consumer goods is determined. Special attention is paid to the attitude of the Soviet authorities towards representatives of the new bourgeoisie, forms of their social discrimination and restrictions on entrepreneurial activity. The reasons for the winding down of the NEP and the liquidation of the new bourgeoisie are analyzed, including the ideological incompatibility of private entrepreneurship with the communist doctrine, the course towards forced industrialization, collectivization of agriculture and the strengthening of administrative-command methods of economic management. The consequences of the liquidation of the private entrepreneurial sector for the economic and social development of Ukraine are clarified. The results of the study allow us to better understand the features of the economic policy of the Soviet state during the NEP period, the role of private initiative in the reconstruction of the economy and the reasons for the rejection of market mechanisms in favor of a centralized development model.