Молитва у культурі Візантії за матеріалами агіографії (IV – остання третина VII ст.)

Abstract

У роботі висвітлюються актуальні проблеми медієвістики, візантиністики, релігієзнавства та агіографії. Автор створює класифікацію основних типів, родів та видів молитов у візантійському християнстві у IV – останній третині VII ст., спираючись на Священне Писання, агіографічні джерела та богословські твори Святих Отців Церкви. У роботі детально аналізується і характеризується кожен із цих типів молитов. Було установлено їх місце та роль у культурі Візантії. Досліджено генезу християнського учення про молитву та основні способи її здійснення у IV – останній третині VII ст..

The topical issues of medieval studies, Byzantine studies, religious studies and hagiography are shown in the paper. The author creates a classification of the main types, kinds and sorts of prayers in Byzantine Christianity in the 4th - last third of the 7th century, based on the Holy Scripture, hagiographic sources and theological works of the Holy Fathers of the Church. Each type of these prayers is analyzed and characterized in the work. Their place and role in Byzantine culture were established. The genesis of the Christian doctrine of prayer and the main ways of its implementation in the 4th - last third of the 7th century are studied.