Воєнні злочини в Боснії та Герцеговині в ході Югославських воєн

Abstract

Робота присвячена дослідженню воєнних злочинів, скоєних на території Боснії та Герцеговини в ході югославських війн 1990-х років. На основі широкого кола джерел - офіційних документів, матеріалів міжнародного правосуддя, мемуарів, свідчень очевидців та сучасної історіографії - проаналізовано причини, характер і наслідки масових порушень міжнародного гуманітарного права в умовах розпаду Югославії. У дослідженні розкрито роль націоналістичних амбіцій, політичної дестабілізації та історичної міжетнічної ворожнечі як ключових чинників конфлікту. Особливу увагу приділено аналізу системного характеру злочинів - етнічних чисток, геноциду, зґвалтувань, примусових депортацій - як засобу ведення війни, що яскраво проявилося під час облоги Сараєво та трагедії в Сребрениці. Робота також висвітлює недоліки міжнародного реагування та роль Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії у встановленні правової відповідальності. Акцент зроблено на значенні мемуаристики, свідчень жертв, журналістських розслідувань і картографічних матеріалів як джерельної бази для реконструкції подій. Звернення до даної теми зумовлене необхідністю глибшого осмислення конфліктів на пост’югославському просторі та вдосконалення механізмів захисту цивільного населення у сучасних війнах. У роботі зроблено спробу системно оцінити вплив воєнних злочинів на міжнародне право, безпекову політику та постконфліктну стабілізацію в Боснії і Герцеговині.

The work is devoted to the study of war crimes committed in Bosnia and Herzegovina during the Yugoslav wars of the 1990s. Based on a wide range of sources - official documents, materials of international justice, memoirs, eyewitness testimonies and modern historiography - the causes, nature and consequences of mass violations of international humanitarian law in the conditions of the collapse of Yugoslavia are analyzed. The study reveals the role of nationalistic ambitions, political destabilization and historical interethnic hostility as key factors of the conflict. Particular attention is paid to the analysis of the systemic nature of crimes - ethnic cleansing, genocide, rape, forced deportations - as a means of waging war, which was clearly manifested during the siege of Sarajevo and the tragedy in Srebrenica. The work also highlights the shortcomings of the international response and the role of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia in establishing legal responsibility. The emphasis is on the importance of memoirs, victims' testimonies, journalistic investigations and cartographic materials as a source base for the reconstruction of events. The appeal to this topic is due to the need for a deeper understanding of conflicts in the post-Yugoslav space and the improvement of mechanisms for the protection of civilians in modern wars. The work attempts to systematically assess the impact of war crimes on international law, security policy and post-conflict stabilization in Bosnia and Herzegovina.