Відкат від цілей сталого розвитку внаслідок війни РФ проти України: вплив на довкілля

Abstract

У роботі досліджується, як повномасштабна війна російської федерації проти України впливає на досягнення екологічно орієнтованих Цілей сталого розвитку та створює ризики довгострокового екологічного регресу. Проаналізовано теоретичні підходи до сталого розвитку, динаміку виконання Україною екологічних ЦСР у зв’язку з євроінтеграцією та наближенням до екологічного acquis ЄС. Частину роботи присвячено порівняльному аналізу кейсів Ємену, Боснії і Герцеговини та Бразилії як трьох різних сценаріїв екологічного регресу і виділенню релевантних для України ризиків. На цій основі сформульовано комплекс рекомендацій, що охоплюють посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за екологічні правопорушення, запровадження цілісного механізму екологічної відповідальності за принципом «забруднювач платить», інституційне укріплення органів екологічного контролю й моніторингу, а також відхід від залишкового фінансування довкілля через зміну бюджетних пріоритетів у контексті повоєнної відбудови та євроінтеграції.

The thesis examines how the full-scale war of the Russian Federation against Ukraine affects the achievement of environmentally oriented Sustainable Development Goals and creates risks of long-term environmental backsliding. It analyses theoretical approaches to sustainable development and the dynamics of Ukraine’s performance on environmental SDGs in connection with European integration and the alignment with the EU environmental acquis. Part of the work is devoted to a comparative case study analysis of Yemen, Bosnia and Herzegovina, and Brazil as three different scenarios of environmental regression and to identifying risks that are relevant for Ukraine. On this basis, the thesis formulates a set of recommendations that include strengthening administrative and criminal liability for environmental offences, introducing a coherent mechanism of environmental liability based on the “polluter pays” principle, institutional reinforcement of environmental control and monitoring bodies, and moving away from residual funding of environmental policy through a reorientation of budgetary priorities in the context of post-war recovery and European integration.