Код и поверхность: двойственность «новой» медиальной среды

Abstract

В статье выявляется фундаментальная двойственность между кодом и поверхностью. В этом контексте рассматриваются концепции о конце «галактики Гуттенберга» и о аудио-визуальном характере новой медиа среды. Код – это движущая сила всякой медиальной среды и он имеет текстовый характер. Исходя из этого, новые медиа рассматриваются как продолжение и развитие культуры текста, а не как её отрицание. Различие между кодом и поверхностью соответствует также различию в отношении к медиа среде. Соответственно, выделяется позиция автора, работающего с кодом и пользователя, которому доступна только поверхность. У статті унаявнюється фундаментальна двоякість коду та поверхні. В цьому контексті розглядаються концепції кінця «галактики Гутенберга» і аудіо-візуального характеру нового медіа середовища. Код – це рушійна сила всякого медіального середовища і він має текстовий характер. Виходячі з цього, нові медіа разглядаються як продовження і розвиток культури тексту, а не її заперечення. Розрізнення між кодом і поверхнею відповідає також розрізненню у відношенні до медіа середовища. Відповідно, виділяється позиція автора, що працює з кодом, і користувача, котрий дістається лише поверхні. In the paper is constructed fundamental duality between code and surface. In this context are considered conceptions about the end of “Gutenberg galaxy” and about the audio-visual nature of new media environment. Code is active power of any media environment and it has literacy nature. According this thesis new media is considered as continuation and developing of literacy culture instead of being negation of it. Difference between code and surface conformed to a difference of attitude to the media environment. Accordingly, it highlights position of authorship, that works with code and position of user-ship, that interact only with surface.