Національне Відродження в кінематографії Народної Республіки Болгарія як об’єкт політики пам’яті

Abstract

У статті розглядається образ національного Відродження в політиці пам’яті соціалістичної Болгарії, аналізуються особливості його кінематографічного конструювання, досліджується інструменталізація цього образу. Автор робить висновок, що в царині офіційного трактування минулого одночасно домінували героїзація діячів пізнього Відродження та криміналізаційно-віктимізаційна риторика.

В статье рассматривается образ национального Возрождения в политике памяти социалистической Болгарии, анализируются особенности его кинематографического конструирования, исследуется инструментализация этого образа. Автор делает вывод, что в сфере официального трактования прошлого одновременно доминировали героизация деятелей позднего Возрождения и риторика криминализации и виктимизации.

The article addresses the Bulgarian politics of memory under socialism and the image of the national Revival as its product. It focuses on the peculiarities of cinematographic construction of the latter and investigates its use. The official treatment of the past, as the author concludes, was dominated simultaneously by heroic representations of the late-Revival activists, and the rhetoric of criminalization and victimization.