Технологія формування комунікативної компетентності мігрантів у процесі вивчення європейської португальської мови

Abstract

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та частково експериментально перевірити педагогічну технологію формування комунікативної компетентності дітей та дорослих мігрантів у процесі вивчення європейської португальської мови. Об’єкт дослідження - процес мовної адаптації мігрантів різних вікових категорій у Португалії. Предмет дослідження - педагогічна технологія формування комунікативної компетентності мігрантів у процесі вивчення європейської португальської мови. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез психолого-педагогічної, методичної та лінгвістичної літератури; моделювання педагогічної технології); емпіричні (анкетування, спостереження, інтерв’ю, тестування рівня комунікативної компетентності, експериментальний метод); статистичні (кількісний і якісний аналіз результатів, t-критерій Стьюдента, критерій Вілкоксона - Манна-Уїтні). Основні результати. Розроблено педагогічну технологію формування комунікативної компетентності мігрантів, що поєднує комунікативно-діяльнісний, міжкультурний та цифрово-інтерактивний підходи. Створено комплекс авторських навчально-методичних матеріалів: посібник "Apoio 4.º ano", інтерактивні вправи Kahoot, Wordwall, Interacty, Miro, флешкартки AlgoApp, відеоуроки на YouTubeканалі викладача, казкові історії з персонажами Azulinho та Azulinha. Експериментальна перевірка, проведена серед 20 українських мігрантів (10 дітей та 10 дорослих), підтвердила ефективність технології: середній рівень комунікативної компетентності зріс із 1,4 до 2,7 бала, мотивація до навчання - із 2,3 до 4,4 бала. Найвиразніший приріст зафіксовано у психологічному (+1,7) та стратегічному (+1,4) компонентах. Наукова новизна полягає в уточненні структури комунікативної компетентності мігрантів у міжвіковому контексті, яка інтегрує цифрові інструменти, міжкультурний компонент і візуально-емоційні засоби навчання. Практичне значення полягає у створенні та впровадженні авторської технології, що може бути використана у школах, мовних центрах, програмах інтеграції мігрантів і дистанційному навчанні.The aim of the study is to theoretically substantiate, develop, and partially experimentally test a pedagogical technology for developing the communicative competence of migrant children and adults in the process of learning European Portuguese. The object of the study is the process of language adaptation of migrants of different age groups in Portugal. The subject of the study is the pedagogical technology of forming communicative competence of migrants in the process of learning European Portuguese. Research methods: theoretical (analysis and synthesis of psychological, pedagogical, methodological, and linguistic literature; modeling of pedagogical technology); empirical (questionnaires, observation, interviews, testing of communicative competence, experimental method); statistical (quantitative and qualitative analysis of results, Student's t-test, Wilcoxon-Mann-Whitney test). Main results. A pedagogical technology for developing migrants' communicative competence has been developed, combining communicative-activity, intercultural, and digital-interactive approaches. A set of original teaching materials has been created: the Apoio 4.º ano manual, interactive exercises on Kahoot, Wordwall, Interacty, and Miro, AlgoApp flashcards, video lessons on the teacher's YouTube channel, and fairy tales featuring the characters Azulinho and Azulinha. An experimental test conducted among 20 Ukrainian migrants (10 children and 10 adults) confirmed the effectiveness of the technology: the average level of communicative competence increased from 1.4 to 2.7 points, and motivation to learn increased from 2.3 to 4.4 points. The most significant increase was recorded in the psychological (+1.7) and strategic (+1.4) components. The scientific novelty lies in clarifying the structure of migrants' communicative competence in an intergenerational context, which integrates digital tools, intercultural components, and visual-emotional teaching aids. The practical significance lies in the creation and implementation of the author's technology, which can be used in schools, language centers, migrant integration programs, and distance learning.