Моніторинг якості освіти як інструмент управлінського контролю

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена обґрунтуванню та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення управлінського контролю на основі системи моніторингу якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах кризових викликів. У рамках дослідження проведено аналіз теоретико-методичних засад моніторингу та емпіричне дослідження на базі комунального закладу «Харківська гімназія №76 Харківської міської ради». Доведено, що ефективність управлінського контролю безпосередньо залежить від здатності адміністрації перейти від ретроспективного контролю до проактивної діагностики та прогнозування ризиків. Виявлено ключові бар’єри функціонування системи: формалізм процедур, фрагментація даних, недостатня аналітична компетентність педагогічних працівників та адміністрації закладу освіти, а також суб’єктивність оцінювання в умовах дистанційного навчання.Розроблено систему рекомендацій, структурованих за методологічним, технологічним та управлінсько-кадровим векторами, спрямованих на інтеграцію моніторингових процедур у цілісний управлінський цикл (PDCA) та підвищення прозорості прийняття рішень на основі емпіричних даних (DDDM). Результати дослідження мають практичну значущість для модернізації внутрішніх систем забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) та підвищення ефективності управлінського процесу в закладах загальної середньої освіти.

The qualification paper is devoted to substantiating and developing practical recommendations for improving management control based on the education quality monitoring system in general secondary education institutions under crisis conditions.The study analyzes the theoretical and methodological foundations of monitoring and includes an empirical investigation conducted at the communal institution “Kharkiv Gymnasium No. 76 of the Kharkiv City Council.” It is demonstrated that the effectiveness of management control directly depends on the administration's ability to transition from retrospective oversight to proactive diagnosis and risk forecasting. Key barriers to system functioning were identified, including procedural formalism, data fragmentation, insufficient analytical competence of personnel, and subjectivity in assessment under blended learning conditions.A system of recommendations was developed, structured along methodological, technological, and managerial/personnel vectors, aimed at integrating monitoring procedures into a holistic management cycle (PDCA) and enhancing decision-making transparency based on empirical data (DDDM). The research findings have practical significance for modernizing Internal Education Quality Assurance Systems (IEQAS) and improving the effectiveness of management processes in secondary education institutions.