Особливості цифровізації екологічного співробітництва ЄС та України в сучасних умовах

Abstract

У сучасних умовах глобальних екологічних викликів та цифрової трансформації економічних систем питання цифровізації екологічного співробітництва між Європейським Союзом та Україною набуває особливої актуальності. Цифрові технології стають ключовим інструментом для підвищення ефективності управління природними ресурсами, моніторингу стану довкілля, забезпечення прозорості екологічних даних і прийняття науково обґрунтованих рішень у сфері сталого розвитку. В умовах реалізації Європейського зеленого курсу та прагнення України до інтеграції у європейський екологічний простір цифровізація виступає не лише технічним, а й стратегічним чинником зміцнення партнерства. Розвиток цифрової екосистеми у сфері екологічного співробітництва дозволяє створювати спільні бази даних, екологічні платформи, системи супутникового моніторингу, а також інструменти для прогнозування кліматичних змін і скорочення викидів парникових газів. Для України це відкриває можливості для підвищення якості екологічного управління, адаптації національного законодавства до європейських стандартів та активної участі у проєктах «зеленої» цифрової трансформації. Водночас актуальність дослідження зумовлена необхідністю виявлення особливостей інтеграції цифрових рішень у систему екологічної політики України, визначення бар’єрів і перспектив розвитку цього процесу в контексті євроінтеграції. Важливо також проаналізувати, яким чином цифрові інновації сприяють досягненню цілей сталого розвитку, реалізації принципів «зеленого» зростання та формуванню спільного цифрово-екологічного простору між ЄС і Україною. Таким чином, дослідження особливостей цифровізації екологічного співробітництва ЄС та України має ще й практичне значення, оскільки сприяє виробленню нових підходів до екологічного управління, посиленню екологічної безпеки та інтеграції України в європейський цифровий і «зелений» простір.