Термомодификация нанопорошка природного клиноптилолита

Abstract

Методами гамма-спектрометрии, рентгеновской дифрактометрии и ИК-спектроскопии изучены элементный состав, кристалличность и характер межмолекулярного взаимодействия в образцах природного и термомодифицированного наноклиноптилолита. В полученном γ-спектре клиноптилолита наблюдали γ-линии, соответствующие радионуклидам 40K и из семейств 238U, 235U, 232Th. По интенсивности спектральных линий определено содержание Th и U и показано, что их концентрация в клиноптилолите (Th – 1,0610-5 и U – 2,7510-6 г/г) примерно совпадает с распространенностью этих элементов в земной коре. По результатам рентгенографического и ИК-спектроскопического исследований установлено, что в модифицированных образцах сохраняется высокий уровень кристалличности и клиноптилолитовой фазы. Незначительные изменения интенсивностей линий дифракционных отражений при 2θ = 9,93 и 26,60º и трансформация полос поглощения гидроксильных групп (ОН, Si-OН, К-ОН и Nа-ОН) свидетельствуют о реорганизации в водно-катионной подсистеме клиноптилолита, не затрагивающей его основного алюмокремниевого каркаса. Methods of gamma spectroscopy, X-ray diffraction analysis and Ik-spectroscopy study element composition, crystallinity and character of an intermolecular interaction in samples of a natural and thermomodified nanoklinoptilolite. In received klinoptilolite γ - spectrum observed γ - the lines matching to radionuclides 40K and from families 238U, 235U, 232Th. The content Th and U are determined by measurement of intensity of spectrum lines of and is shown that their concentration in a klinoptilolite (Th - 1.06•10-5 and U - 2.75•106 г/г) approximately coincides with abundance of these devices in earth crust. By results of radiographic and IR-spectroscopic examinations it is positioned that in the modified samples the high level of crystallinity and klinoptilolite phases is conserved. Minor alterations intesity of lines of the diffraction reflexions at 2 θ = 9,93 and 26,60º and conversion of absorption bands of hydroxyl groups (OН, Si-OН, K- OН and Nа-ОН) testify to reorganisation in the vodno-cationic subsystem of a klinoptilolite which are not mentioning its basic alumosilicic carcase. Методами гама-спектрометрії, рентгенівської дифрактометрії і ІЧ-спектроскопії вивчені елементний склад, кристалічність і характер міжмолекулярної взаємодії в зразках природного і термомодифікованого наноклиноптілоліту. У отриманому γ -спектрі клиноптілоліту спостерігали γ -лінії, відповідні радіонуклідам 40K і з сімейств 238U, 235U, 232Th. За інтенсивностю спектральних ліній визначено вміст Th і U і показано, що їх концентрація в клиноптілоліті (Th – 1,0610-5 и U – 2,7510-6 г/г) приблизно збігається з поширеністю цих елементів в земній корі. За результатами рентгенографічного і ІЧ-спектроскопічного досліджень встановлено, що в модифікованих зразках зберігається високий рівень кристалічності і клиноптілолітової фази. Незначні зміни інтенсивностей ліній дифракційних віддзеркалень при 2θ = 9,93 и 26,60º і трансформація смуг поглинання гідроксильних груп (ОН, Si-OН, К-ОН и Nа-ОН) свідчать про реорганізацію у водно-катіонній підсистемі клиноптілоліту, що не зачіпає його основного алюмокремнієвого каркасу.