Management system of a state university in the People's Republic of China

Abstract

The thesis examines the governance system of state universities in the People’s Republic of China from both theoretical and practical perspectives, highlighting the complex interplay between political authority, administrative management, institutional autonomy, and student-centered educational development. The study demonstrates that China’s higher education governance represents a unique hybrid model combining strong Party leadership and state oversight with gradual expansion of institutional discretion, performance-based management, and global engagement. It is shown that university autonomy in China is conditional and shaped by legal frameworks, Party leadership, funding structures, and performance evaluation systems. Governance reforms have improved efficiency and competitiveness, particularly through digitalization, internationalization, and strategic planning, while also creating additional administrative workload. The research emphasizes the pivotal role of tutors as intermediaries between institutional governance and students, highlighting the importance of their professional development in addressing academic, psychological, social, and career-related student needs. Practical recommendations include enhancing tutor training, implementing data-driven student management, fostering cross-departmental collaboration, and adopting international best practices. The study contributes to a deeper understanding of governance processes in Chinese universities and offers pathways for the modernization of higher education management systems.У роботі досліджено систему управління державними університетами КНР з теоретичної та практичної точок зору, висвітлено складну взаємодію між політичною владою, адміністративним менеджментом, автономією закладів та студентоцентричним підходом до освіти. Дослідження показує, що китайська модель управління вищою освітою є унікальною гібридною системою, що поєднує сильне партійне керівництво та державний контроль із поступовим розширенням автономії закладів, управлінням на основі результатів та глобальною інтеграцією. Виявлено, що автономія університетів КНР є умовною та формується під впливом законодавчих норм, партійного лідерства, фінансування та систем оцінювання ефективності. Реформи управління підвищили ефективність та конкурентоспроможність закладів, особливо через цифровізацію, інтернаціоналізацію та стратегічне планування, водночас створивши додаткові навантаження на персонал. Особлива увага приділена ролі кураторів, які виступають ключовими посередниками між адміністративною системою та студентами. Визначено, що їхній професійний розвиток є критичним для забезпечення якісної підтримки студентів у навчальній, психологічній, соціальній та кар’єрній сферах. Практичні рекомендації включають удосконалення професійної підготовки кураторів, використання даних для управління студентами, міжвідомчу взаємодію та впровадження міжнародних практик. Робота сприяє глибшому розумінню процесів управління університетами КНР та пропонує шляхи модернізації системи управління вищою освітою.