Луцій Корнелій Сулла як політик та полководець

Abstract

У цьому дослідженні розглядається діяльність Луція Корнелія Сулли як однієї з ключових постатей доби пізньої Римської республіки, коли політична система переживала глибоку кризу. Особливу увагу приділено вивченню його кар’єрного шляху як на полі бою, так і в політичному житті. Робота охоплює аналіз його стратегічних рішень, здобутих перемог та адміністративних ініціатив. Окремо досліджено, як Сулла використовував засоби політичної комунікації, зокрема дипломатію та інструменти масового впливу, для зміцнення своєї влади та впливу на громадську думку. Аналізуючи його воєнні кампанії, автор виявив значне втручання Сулли у справи елліністичних держав і міст Малої Азії, що свідчить про його активну зовнішньополітичну діяльність ще до приходу до диктатури. Одна з найсуперечливіших тем, проскрипції, розглядається в контексті їхнього впливу на суспільство та політичну культуру Риму. Дослідження дозволяє стверджувати, що саме Сулла вперше в римській історії легалізував використання регулярної армії як інструмента досягнення політичних цілей. Його прихід до влади ознаменував собою перехід до нової моделі політичної боротьби, де меч ставав важливішим за слово. Проведені Суллою реформи змінили ключові аспекти римської державності: відновлено авторитет сенату, переглянуто принципи територіального управління та переорієнтовано зовнішню політику. Таким чином, досвід Сулли став поворотним моментом у трансформації республіканської системи — як у внутрішній, так і в зовнішній сфері. Ключові слова: Луцій Корнелій Сулла, пізня Римська республіка, політична діяльність, військова діяльність, політична комунікація, дипломатія, зовнішня політика, Мала Азія, проскрипції, реформи Сулли, сенат, римська армія, політична боротьба, політична культура.This study examines the activities of Lucius Cornelius Sulla as one of the key figures of the Late Roman Republic, a period when the political system was undergoing a profound crisis. Particular attention is paid to his career both on the battlefield and in political life. The thesis analyzes his strategic decisions, military victories, and administrative initiatives. Special consideration is given to Sulla’s use of political communication, including diplomacy and instruments of mass influence, to strengthen his power and shape public opinion. An analysis of his military campaigns demonstrates Sulla’s significant involvement in the affairs of the Hellenistic states and cities of Asia Minor, indicating his active foreign-policy engagement even before his rise to the dictatorship. One of the most controversial issues, the proscriptions, is examined in the context of their impact on Roman society and political culture. The study argues that Sulla was the first figure in Roman history to legitimize the use of a regular army as an instrument for achieving political objectives. His rise to power marked a transition to a new model of political struggle in which the sword became more important than the word. The reforms introduced by Sulla transformed key aspects of Roman statehood: the authority of the Senate was restored, the principles of territorial administration were revised, and foreign policy was redirected. Thus, Sulla’s experience represented a turning point in the transformation of the republican system, both in the domestic and foreign spheres. Keywords: Lucius Cornelius Sulla, Late Roman Republic, political activity, military activity, political communication, diplomacy, foreign policy, Asia Minor, proscriptions, Sullan reforms, Senate, Roman army, political struggle, political culture.