ГІС-аналіз вразливості території до повеней (на прикладі Полтавської області)

Abstract

У роботі здійснено дослідження просторової вразливості територій Полтавської області до повеней із використанням геоінформаційних технологій. Вивчення природно-географічних умов Полтавської області дозволило визначити, що рельєф, кліматичні характеристики, будова гідрографічної мережі та неоднорідність ґрунтів створюють передумови для формування як сніготалих, так і зливових повеней. Найвищий ризик характерний для територій із широкими заплавами, локальними пониженнями та ділянок, де поєднуються глинисті породи з низинним рельєфом. Узагальнення та підготовка просторових даних засвідчили, що характеристика повененебезпечних територій може бути достовірно надана на основі комплексного залучення ЦМР, даних про ухили, структуру земного покриву, опади та моделей поверхневого стоку. Гармонізація цих даних у єдиній ГІС-системі забезпечила точність подальшого моделювання та просторового аналізу. Побудована інтегральна ГІС-модель показала, що поєднання морфометричних, ландшафтних і кліматичних чинників дозволяє виділити п’ять рівнів ризику – від дуже низького до дуже високого. Найбільш небезпечними виявилися північні та західні райони Полтавської області, де поєднання підвищених опадів, густої яружно-балкової сітки та близькості до водотоків формує сприятливі умови для розвитку інтенсивного поверхневого стоку. Локальний гідрологічний аналіз басейну річки Хорол продемонстрував, що будова водозбору, густота малих водотоків і характер схилів суттєво впливають на просторовий розподіл потенційно небезпечних ділянок. Отримані результати підтверджують ефективність застосування ГІСтехнологій для оцінювання повеневого ризику та демонструють можливість використання інтегральних моделей для регіонального аналізу небезпечних гідрометеорологічних явищ.