Коммуникативный механизм стигматизации как основа формирования негативного образа профессии

Abstract

В диссертации проанализированы теоретико-методологические подходы к исследованию коммуникативного механизма стигматизации как основы формирования негативного образа профессии в условиях современного украинского общества. Обоснована теоретическая интерпретация понятия «образ профессии» как процесса обозначения определенной профессии одним или несколькими социальными признаками, которые указывают на дискредитирующие факты о субъекте социального взаимодействия, связанные с его профессией. В свою очередь, коммуникативный механизм стигматизации профессий определяется в работе как сложная система взаимодействия, основанная на передаче информации о профессии при помощи специальных средств, затрагивающей все уровни коммуникации в условиях специфических коммуникативных ожиданий негативного характера. В работе выделены и охарактеризованы коммуникативные практики стигматизации профессий, представленные в продуктах текстовой (анекдоты), аудиовизуальной (киноленты, скетч-шоу), визуально-текстовой коммуникации (демотивационные плакаты), реализуемые посредством слухов, сплетен и злословия в неформальных коммуникациях, а также опосредуемые применением манипулятивных технологий в телевизионном дискурсе (например, журналистские расследования). Особое внимание уделяется эмпирической интерпретации, а также классификации понятий и категорий стигматизации профессий на основе данных качественного исследования по трем группам категорий: отношения, работа, характеристики. Охарактеризованы все элементы коммуникативного механизма стигматизации профессий: (1) маркирование профессиональных групп посредством обозначения стигматизированными номинациями в межличностных коммуникациях; (2) поглощение продуцируемых повседневными взаимодействиями категорий, типизаций, номинаций средствами массовой коммуникации; (3) преобразование, фильтрация, оформление полученной информации; (4) формулировка стигматизирующего медиа-месседжа, для передачи при помощи СМК; (5) трансляция данного сообщения посредством специальных коммуникативных технологий и особых механизмов воздействия в социальных коммуникациях; (6) восприятие и усвоение массовой аудиторией стигм, трансформация их в социальные стереотипы; (7) использование стигматизирующих номинаций и типизаций в повседневных взаимодействиях; (8) факторы стигматизации, которые активизируют действие механизма в целом и реализованы в негативных коммуникативных ожиданиях. На основе анализа проведенного автором эмпирического социологического исследования коммуникативного механизма стигматизации как основы формирования негативного образа профессии в повседневном сознании граждан Украины определены содержательные характеристики стигматизированных профессий. Показано, что социокультурные условия и коммуникативные предпосылки стигматизации профессий в украинском обществе представляют собой особенности культуры транзитивного общества, отличающегося во многих случаях непониманием социальной ситуации со стороны его граждан и их маргинальной самоидентификацией. Выделены основные критерии стигматизации профессий: негативные социальные практики, негативное содержание работы, негативное впечатление. Реализованная автором классификация групп стигматизированных профессий по сферам деятельности и уровню дохода позволила выявить причины стигматизации, представленные в непосредственном выполнении профессиональных обязанностей («грязная работа»), в степени дистанцирования от «простых людей» и в применении коррупционных практик, которые являются источником незаконного дохода и выступают фактором усиления эффекта стигматизации. В результате эмпирического исследования автор приходит к выводу, что стигматизация профессий дифференцирована в зависимости от субъекта восприятия профессии. Доказано, что существуют межпоколенческие различия в восприятии профессий: если респонденты старшего возраста не отличаются предубежденным отношением к представителям рабочих профессий, неотъемлемым атрибутом которых является «грязная работа», то у многих молодых респондентов любая работа, связанная с физическим трудом, вызывает чувство отвращения и пренебрежения. Подчеркнуто, что в коммуникативных практиках стигматизации в современном украинском обществе особое значение приобретает Интернет. Также, на основе проведенного социологического исследования сделан вывод о том, что механизм стигматизации профессий реализуется посредством несоответствия профессий социальным ожиданиям в координатах дихотомных переменных социального действия.

У дисертації проаналізовано теоретико-методологічні підходи щодо дослідження комунікативного механізму стигматизації як основи формування негативного образу професії в умовах сучасного українського суспільства. Обґрунтовано теоретичну інтерпретацію поняття «образ професії» як процесу позначення певної професії однією або декількома соціальними ознаками, які вказують на дискредитуючі факти про суб'єкта соціальної взаємодії, пов'язані з його професією. У свою чергу, комунікативний механізм стигматизації професій визначається в роботі як складна система взаємодії, заснована на передачі інформації про професію за допомогою спеціальних засобів, що стосується всіх рівнів комунікації в умовах специфічних комунікативних очікувань негативного характеру. В роботі виділені та охарактеризовані комунікативні практики стигматизації професій, представлені в продуктах текстової (анекдоти), аудіовізуальної (кінострічки, скетч-шоу), візуально-текстової комунікації (демотиваційні плакати), що реалізуються за допомогою чуток, пліток опосередковані застосуванням маніпулятивних технологій у телевізійному дискурсі (наприклад, журналістські розслідування). Особлива увага приділяється емпіричній інтерпретації, а також класифікації понять та категорій стигматизації професій на основі даних якісного дослідження за трьома групами категорій: відносини, робота, характеристики. Охарактеризовано всі елементи комунікативного механізму стигматизації професій: (1) маркування професійних груп за допомогою позначення стигматизованих номінацій у міжособистісних комунікаціях; (2) поглинання категорій, типізацій, номінацій засобами масової комунікації, що продукуються повсякденними взаємодіями; (3) перетворення, фільтрація, оформлення отриманої інформації; (4) формулювання стигматизуючого медіа-меседжу, для передачі за допомогою СМЯ; (5) трансляція цього повідомлення за допомогою спеціальних комунікативних технологій та особливих механізмів впливу на соціальні комунікації; (6) сприйняття та засвоєння масовою аудиторією стигм, трансформація їх у соціальні стереотипи; (7) використання стигматизуючих номінацій та типізацій у повсякденних взаємодіях; (8) фактори стигматизації, які активізують дію механізму в цілому та реалізовані у негативних комунікативних очікуваннях. На основі аналізу проведеного автором емпіричного соціологічного дослідження комунікативного механізму стигматизації як основи формування негативного образу професії у повсякденній свідомості громадян України визначено змістовні характеристики стигматизованих професій. Показано, що соціокультурні умови та комунікативні передумови стигматизації професій в українському суспільстві є особливостями культури транзитивного суспільства, яке в багатьох випадках відрізняється нерозумінням соціальної ситуації з боку його громадян та їх маргінальною самоідентифікацією. Виокремлено основні критерії стигматизації професій: негативні соціальні практики, негативний зміст роботи, негативне враження. Реалізована автором класифікація груп стигматизованих професій за сферами діяльності та рівнем доходу дозволила виявити причини стигматизації, представлені у безпосередньому виконанні професійних обов'язків («брудна робота»), у ступені дистанціювання від «простих людей» та у застосуванні корупційних практик, які є джерелом незаконного доходу та виступу. Через війну емпіричного дослідження автор дійшов висновку, що стигматизація професій диференційована залежно від суб'єкта сприйняття професії. Доведено, що існують міжпоколінські відмінності у сприйнятті професій: якщо респонденти старшого віку не відрізняються упередженим ставленням до представників робітничих професій, невід'ємним атрибутом яких є «брудна робота», то у багатьох молодих респондентів будь-яка робота, пов'язана з фізичною працею, викликає почуття огиди та зневаги. Наголошено, що у комунікативних практиках стигматизації у сучасному українському суспільстві особливого значення набуває Інтернет. Також, на основі проведеного соціологічного дослідження, зроблено висновок про те, що механізм стигматизації професій реалізується за допомогою невідповідності професій соціальним очікуванням у координатах дихотомних змінних соціальної дії.