Життєвий уклад ліквідаторів аварії на ЧАЕС: за свідченням самовидців

Abstract

Дипломна робота присвячена реконструкції повсякденного життя ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на основі свідчень очевидців. У дослідженні розглядаються соціальний склад контингенту ліквідаторів, організаційні межі проведення ліквідаційних робіт, матеріальні умови, повсякденна рутина, психологічний стан та адаптаційні стратегії, які використовували учасники під час перебування в зоні відчуження. Спираючись переважно на методологію усної історії у поєднанні з мікроісторичним та соціально-антропологічним підходами, дослідження виявляє глибокий розрив між офіційною документацією та реальним життям ліквідаторів. Ключові результати демонструють, що систематичне приховування інформації, фальсифікація дозиметричних даних та хронічний психологічний стрес сформували особливу повсякденну культуру, для якої були характерні колективна солідарність, чорний гумор та ритуалізовані механізми подолання стресу. У роботі також розглядаються труднощі реінтеграції після повернення та постійне напруження між героїчними та жертовними наративами ідентичності в спільноті ліквідаторів. Це дослідження робить внесок у заповнення значної прогалини в українській гуманітарній науці щодо людського виміру Чорнобильської катастрофи.

This diploma thesis reconstructs the everyday life of Chernobyl Nuclear Power Plant liquidators based on eyewitness testimonies. The study examines the social composition of the liquidator contingent, the organizational framework of liquidation works, material conditions, daily routines, psychological states, and adaptive strategies employed by participants during their time in the exclusion zone. Drawing primarily on oral history methodology combined with microhistorical and social-anthropological approaches, the research reveals a profound gap between official documentation and the lived reality of liquidators. Key findings demonstrate that systematic information concealment, falsified dosimetry records, and chronic psychological stress shaped a distinctive everyday culture characterized by collective solidarity, gallows humor, and ritualized coping mechanisms. The study further addresses post-return reintegration difficulties and the enduring tension between heroic and victimhood identity narratives within the liquidator community. The research contributes to filling a significant gap in Ukrainian humanitarian scholarship regarding the human dimension of the Chernobyl catastrophe.