Правові засади реалізації університетської автономії в Україні в умовах освітніх реформ

Abstract

У підсумку проведеного дослідження досягнуто мети – комплексно проаналізовано та теоретично обґрунтовано правові засади реалізації університетської автономії в Україні в контексті сучасних освітніх трансформацій. Об’єктом аналізу виступила університетська автономія як феномен освітньо-правового регулювання, а предметом – її нормативно-правове забезпечення та механізми реалізації в умовах реформування вищої освіти.

Дослідження охоплює історико-правовий розвиток автономії, визначає її чотирикомпонентну структуру (академічну, організаційну, кадрову та фінансову) та педагогічне значення для формування студентоцентричних, інноваційних та компетентнісно орієнтованих освітніх практик. Аналіз сучасного стану нормативно-правового забезпечення показав, що українська модель автономії перебуває на етапі переходу від декларативної до інституційно зрілішої, але її ефективність обмежена формальними колізіями, централізованими практиками та фінансовою залежністю від держави.

Виявлено ключові виклики: потреба в розвитку внутрішніх систем забезпечення якості, впровадженні принципів академічної доброчесності та розподіленого лідерства. Перспективи вдосконалення включають законодавчі зміни, фінансову децентралізацію, інтеграцію педагогічного управління та відповідність стандартам Європейського простору вищої освіти. Практичні результати можуть бути використані органами управління ЗВО, розробниками освітніх програм та дослідниками вищої освіти.

The study comprehensively analyzes and theoretically substantiates the legal foundations for university autonomy in Ukraine within the context of contemporary educational transformations. The object of analysis is university autonomy as a phenomenon of educational and legal regulation, while the subject encompasses its legal support and implementation mechanisms amid higher education reforms.

The research examines the historical and legal development of autonomy, identifies its four-component structure (academic, organizational, personnel, and financial), and emphasizes its pedagogical significance for fostering student-centered, innovative, and competence-based educational practices. The current legal framework shows that Ukraine’s autonomy model is transitioning from a declarative to a more institutionally mature form, yet its effectiveness is limited by legal inconsistencies, centralized practices, and financial dependency on the state.

Key challenges include developing internal quality assurance systems, implementing academic integrity principles, and promoting distributed leadership. Prospects for improvement involve legislative updates, financial decentralization, integration of pedagogical management, and alignment with the standards of the European Higher Education Area. The findings are applicable for higher education management, curriculum developers, and researchers in the field of higher education.