Музеєфікація археологічної спадщини просто неба (на прикладі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського)

Abstract

У дипломній роботі досліджено теоретичні, методологічні та практичні засади музеєфікації археологічної спадщини просто неба на матеріалах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. На основі аналізу історіографії, документальних та візуальних джерел реконструйовано історію формування колекції давньої кам’яної пластики і простежено еволюцію підходів до її експонування протягом 1900–2025 рр. Вперше здійснено комплексну систематизацію археологічної збірки просто неба у формі карток експонатів та введено до наукового обігу значний масив фотоджерел, що дозволило відтворити динаміку просторових змін експозиції. Зроблено висновок, що подвір’я музею може бути трансформоване у повноцінний археологічний музей просто неба й слугувати моделлю для оновлення регіональних практик музеєфікації археологічної спадщини в Україні.

The thesis explores the theoretical, methodological, and practical foundations of open-air musealization of archaeological heritage, using the case of The Vasуly Krychevsky Poltava Local Lore Museum. Based on an analysis of historiography, documentary evidence, and visual sources, the study reconstructs the history of the museum’s collection of ancient stone statuary and traces the evolution of approaches to its display from 1900 to 2025. Based on identified challenges, the study proposes practical recommendations for enhancing the exhibition, including restructuring its interpretive logic, advancing scholarly research on the collection, improving informational and visual communication, and integrating digital tools such as AR modeling.