Особливості емоційної сфери представників сексуальних меншин

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена вивченню особливостей емоційної сфери представників сексуальних меншин. У теоретичній частині аналізуються сучасні підходи до розуміння емоційного інтелекту, стресу меншини та дискримінаційного впливу на психоемоційний стан квір-індивідів як у глобальному, так і в українському контексті. Емпіричне дослідження, проведене серед 55 респондентів (28 ЛГБТК+ та 27 не-квір-осіб), базується на трьох валідованих методиках: TEIQue-SF, тесті Г. Айзенка та шкалі HHRDS. Отримані результати не виявили статистично значущих відмінностей у рівнях емоційного інтелекту, проте вказали на вищий рівень сприйнятої дискримінації та пов’язаного з цим психоемоційного напруження у квір-групі. Результати кластерного, регресійного та факторного аналізу дозволили виокремити психологічні профілі респондентів та визначити головні предиктори психоемоційного стану. Практична значущість роботи полягає у можливості застосування її висновків для розробки культурно адаптованих програм соціально-емоційного навчання та психологічної підтримки ЛГБТК+ спільнот в Україні.The bachelor's thesis explores the specific characteristics of the emotional sphere among sexual minority individuals. The theoretical section examines modern approaches to understanding emotional intelligence, minority stress, and the impact of discrimination on the psychological state of queer individuals in both global and Ukrainian contexts. The empirical study, conducted with 55 participants (28 identifying as LGBTQ+ and 27 as non-queer), is based on three validated instruments: TEIQue-SF, Eysenck’s test, and the HHRDS scale. Results did not reveal statistically significant differences in emotional intelligence levels, but indicated higher levels of perceived discrimination and related psychological strain within the queer group. Cluster, regression, and factor analyses identified psychological respondent profiles and key predictors of emotional well-being. The practical significance of this study lies in its potential application to the development of culturally adapted social-emotional learning programs and psychological support initiatives for LGBTQ+ communities in Ukraine.