Философия на постперестроечном пустыре

Abstract

У сценарії людської комедії філософії належить особлива роль. У пантеоні культури філософія не знаходить собі місця. Чим тільки вона не рядилася! І царицею наук, і служницею богослов'я, і ​​вчителькою життя. Її імперські амбіції (вічні істини, загальний логос, необхідні закони) поєднуються зі зневаженням ("Я знаю, що нічого не знаю"). З часів семи грецьких мудреців води багато витекло, але ще більше було випущено численними епігонами. Наслідком безвізового режиму стало засмічення філософії різного роду підробками та симулякрами. Не встигли на постперебудовному просторі проклюнутися сходи розумного, доброго, вічного, як їх почала забивати поросль postmodernism'у, що казна-звідки взялася. Вірні (ще вчора) мічуринці безтурботно їли вершки та коріння, забувши, що корінь життя відрізняється від кореня зла...