СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В УСРР В 20-ті РОКИ ХХст

Abstract

Модель освіти, яка формувалась в УСРР у 1919 р. на основі російської концептуальної політики мала дві гілки – основну і допоміжну. Основна гілка передбачала створення девятирічних загальноосвітніх шкіл, які поділялись на два ступені: перший – для дітей віком від 7 до 12 років(пять класів) і другий – для дітей віком від 12 до 16 років (чотири класи). Єдині трудові школи здійснювали суто загальноосвітнє навчання дітей, спираючись на принципи безкоштовності, спільне навчання хлопчиків і дівчат, обовязкового відвідування шкіл для дітей шкільного віку. Концептуально передбачалось проводити навчання рідною для дитини мовою. Так у маніфесті Всеукраїнського революційного комітету від 11 грудня 1919 р. було записано, що « у трудовій школі УСРР- українська мова стане міцним і дійовим засобом просвіти мас».