Античні витоки демократичної теорії: метаморфози полісу та парадокси архе

Abstract

Стаття присвячена дослідженню специфіки античного демократичного розвитку та основних стратегій стабілізації полісу, що були запропоновані Платоном і Арістотелем та набули зрілості у теорії „змішаного устрою” Полібія і Ціцерона. Особлива увага додається трансформації понять архе та ісономії в умовах антично-полісного розвитку, аналізу протилежних концепцій демократії, які з’явилися у контексті перебудови античного поліса. Робляться висновки щодо концептуального значення античних концепцій полісного устрою в генезі сучасної демократичної теорії.