Регіональні особливості урбанізації в Китаї

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати динаміку, чинники та особливості урбанізаційного розвитку Китаю, виявити його просторові закономірності та сучасні тенденції. Визначено чотири ключові періоди урбанізації: дореформову (до 1978 року), епоха реформ (1978–2000), період інтенсивного розвитку (2000–2015) та сучасний етап, який відзначається високотехнологічними змінами та політикою «нової урбанізації». Виявлено суттєві відмінності в територіальному розподілі: Східні прибережні провінції вирізняються високим рівнем урбанізації та наявністю мегаполісів (Шанхай, Гуанчжоу, Пекін), тоді як Західні області зберігають сільськогосподарський характер та менш розвинену інфраструктуру. В КНР урбанізація постає не тільки результатом трансформацій економіки, а й дієвим знаряддям державної стратегії, яка стимулює збільшення внутрішнього споживання, модернізацію територій та розбудову глобальної конкурентоспроможності.