Порівняння оборонних фортець Перемишля і Осовца під час Першої світової війни

Abstract

У дипломній роботі викладені результати порівняння обороних фортець Перемишля і Осовця у ході Першої світової війни. Дослідження охоплює період з вересня 1914 року по серпень 1915 року, коли відбувалися ключові облоги цих фортифікаційних споруд. У роботі детально аналізуються особливості кожної фортеці, визначаються проведені під стінами фортець воєнні дії. Після вводної частини, про комплектацію військ, яка необхідна для розуміння специфічних термінів, таких як: рота, дивізія і т.п. Робота починається з розповіді про Перемишльську фортецю, яка розташована на заході Галичини. Вона являла собою масштабний оборонний комплекс першого класу, який можна було порівняти з Льєжем або Верденом, і прикривала стратегічно важливі проходи до Карпатських перевалів. Її будівництво тривало з 1850-х років, аж до початку Першої світової війни. Після чого йде розповідь про дві облоги фортеці. У цій частині йде розповідь про задіяні військові контингенти, їх оснащення, тактичні і стратегічні рішення у ході боїв. Розповідь про хід бойових дій закінчується підведенням підсумків, де приводяться цитати головнокомандуючих військами й розповідається про влучні рішення і провали сторін. Фортеця ж Осовець, розташована на території Російської імперії, булла значно меншою за Перемишль, приблизно в 50 разів, але мала не менш важливе стратегічне значення, з'єднуючи Східну Пруссію з Петроградом. Побудована наприкінці XIX століття, вона складалася з основного форту і кількох допоміжних укріплень, оточених майже непрохідною болотистою рівниною річки Бобр. Детально розглянуті і три штурми Осовця. Незважаючи на колосальні руйнування, Осовець вистояв завдяки стійкості передових позицій і незнищеній фортовій артилерії. Кульмінацією ж оборони стала газова атака 6 серпня 1915 року, саме під час якої російські полки пішли у знамениту ”атаку мерців”. В ході дослідження робляться висновки, які стосуються тогочасного фортифікаційного мистецтва. Перша світова війна стала переломним моментом у фортифікаційному мистецтві. Такі традиційні фортеці, гарним прикладом яких є Перемишль, виявилися, не дивлячись на усі вкладені в них ресурси, вразливими перед новими методами війни. В той же час фортеця Осовець продемонструвала, як в умовах тодішньої війни можна використовувати фортеці. Облога Осовця показала, що навіть фортеця другого класу, завдяки грамотно схованій артилерії та розміщенню загороджувальних флангових позицій може стримувати переважаючі сили ворога.The thesis presents the results of a comparison of the defensive fortresses of Przemyśl and Osowiec during the First World War. The study covers the period from September 1914 to August 1915, when the key sieges of these fortifications took place. The work analyses in detail the features of each fortress and identifies the military operations conducted under the walls of the fortresses. After the introductory part, the work describes the manning of the troops, which is necessary to understand specific terms such as company, division, etc. The work begins with a story about the Przemyśl Fortress, located in western Galicia, which was a large-scale first-class defence complex comparable to Liège or Verdun, and covered strategically important passages to the Carpathian passes. Its construction lasted from the 1850s until the outbreak of the First World War. After that, there is a story about two sieges of the fortress. This part describes the military contingents involved, their equipment, tactical and strategic decisions during the battles. The 56narrative about the course of the fighting ends with a summary of the results, which includes quotes from the commanders-in-chief of the troops and describes the good decisions and failures of the parties. The fortress of Osowiec, located on the territory of the Russian Empire, was much smaller than Przemyśl, about 50 times smaller, but it was of no less strategic importance, connecting East Prussia with Petrograd. Built in the late nineteenth century, it consisted of a main fort and several auxiliary fortifications surrounded by the almost impassable marshy plain of the Bobr River. The three assaults on Osovets are also discussed in detail. Despite the colossal destruction, Osovets survived thanks to the stability of the frontline positions and the fort's intact artillery. The defence culminated in a gas attack on 6 August 1915, during which Russian regiments launched the famous ‘attack of the dead’. The study draws conclusions regarding the art of fortification of the time. The First World War was a turning point in the art of fortification. Such traditional for tresses, of which Przemyśl is a good example, proved to be vulnerable to new methods of war fare despite all the resources invested in them. At the same time, the Osowiec fortress demonstrated how fortresses could be used in the conditions of war fare of the time. The siege of Osovets showed that even a second-class fortress, thanks to well-hidden artillery and the placement of barrier flank positions, could hold back superior enemy forces.