Римська кіннота III ст. н. е.: тенденції розвитку

Abstract

Дослідження присвячене вивченню процесу утворення та подальшого розвитку підрозділів регулярної кінноти, що були сформовані у контексті створення мобільного корпусу у середині ІІІ ст. імператором Галлієном та послідуючими правителями. Окрім безпосереднього вивчення історичного шляху кавалерійських контингентів особлива увага була присвячена контекстним подіям, процесам та явищам, що мали вплив на причини, цілі та стимули для розвитку цих контингентів. Так, окремі параграфи праці були присвячені історичному фону досліджуваних процесів, конструюванню явища мобільного корпусу, його складу та чисельності, ролі реформ Діоклетіана та Константина у розвитку вказаних підрозділів. Особливе значення для дослідження має докладний аналіз документу Notitia Dignitatum, що дозволило чітко прослідкувати тенденції розвитку. У висновку зазначено, що досліджувані підрозділи на перших етапах свого існування мали разючі відмінності, але з плином часу спільне існування у контексті пізньої римської військової системи майже повністю нівелювало наявну «етнічну» чи інші специфіки підрозділів. Водночас, реформування призвело до набуття цими контингентами нових відмінностей.The study is devoted to the the process of formation and further development of regular cavalry units, which were formed in the context of the creation of a mobile corps in the middle of the III century by Emperor Gallienus and subsequent rulers. In addition to the direct study of the historical path of cavalry contingents, special attention was paid to contextual events, processes and phenomena that had an impact on the reasons, goals and incentives for the development of these contingents. Thus, separate paragraphs of the work were devoted to the historical background of the researched processes, the construction of the phenomenon of the mobile corps, its composition and number, the role of the reforms of Diocletian and Constantine in the development of these units. A detailed analysis of the Notitia Dignitatum document is of special importance for the research, which allowed us to clearly follow development trends. The conclusion states that the studied units at the first stages of their existence had striking differences, but over time, the joint existence in the context of the late Roman military system almost completely eliminated the existing "ethnic" or other specificities of the units. At the same time, the reformation led to the acquisition of new differences by these contingents.