Роль резильєнтності у взаємозв'язку між емоційними вимогами до роботи і вигоранням

Abstract

Робота присвячена дослідженню ролі психологічної резильєнтності у зв’язку між емоційними вимогами до праці та професійним вигоранням. У теоретичному розділі було розглянуто поняття емоційної праці, емоційного дисонансу, емоційного виснаження, а також ресурсні моделі адаптації до професійного навантаження, зокрема JD-R модель. Особливу увагу приділено резильєнтності як особистісному ресурсу саморегуляції. У практичній частині проведено кількісне дослідження на вибірці з 58 респондентів соціономічних професій. Результати лінійної регресії підтвердили, що вищий рівень резильєнтності знижує вплив емоційних вимог на вигорання, виконуючи буферну функцію. Натомість медіаційний ефект виявився статистично незначущим.