Аналіз політичного режиму Алієвих в Азербайджані

Abstract

Роботу присвячено комплексному аналізу політичного режиму Алієвих в Азербайджані як прикладу персоналістського авторитарного режиму у пострадянському просторі. У дослідженні розглянуто передумови формування режиму, етапи його становлення, еволюцію та сучасний стан, а також чинники, що забезпечили його тривалу стабільність. Особливу увагу приділено взаємодії внутрішньополітичних та зовнішньополітичних механізмів легітимації влади, зокрема ролі нафтогазової дипломатії, кланово корупційної системи та інституціалізованого культу особистості. У роботі проаналізовано механізми формування суспільної лояльності до режиму, зокрема через використання міфотворчості, медіа та пропаганди, а також вплив військово-політичних успіхів, насамперед повернення контролю над Карабахом, на внутрішню легітимацію влади. Досліджено причини відносної «успішності» режиму Алієвих, що поєднує рентну економіку, персоналізовану модель управління та контроль над політичним і інформаційним простором, а також окреслено його потенційні вразливості в довгостроковій перспективі. Окрему увагу приділено можливості застосування окремих елементів азербайджанського досвіду в українському контексті, зокрема в частині стратегічної комунікації, управління постконфліктною пам’яттю та ризиків надмірної персоналізації політичної влади. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень у галузі авторитарних політичних систем, кавказознавства та порівняльної політики.This work is devoted to a comprehensive analysis of the Aliyev regime in Azerbaijan as an example of a personalist authoritarian system in the post-Soviet space. The study examines the prerequisites for the emergence of the regime, the key stages of its consolidation, its evolution, and its current state, as well as the factors that have ensured its long-term stability. Particular attention is paid to the interaction of domestic and foreign policy mechanisms of legitimation of power, including the role of oil and gas diplomacy, the clan-based corruption system, and the institutionalized cult of personality.The research analyzes the mechanisms through which public loyalty to the regime is formed, notably via political myth making, media control, and propaganda, as well as the impact of military and political achievements, primarily the restoration of control over the Karabakh region, on the internal legitimation of power. The reasons for the relative “success” of the Aliyev regime, which combines a rentier economy, a personalized model of governance, and tight control over the political and information space, are explored, and its potential long-term vulnerabilities are outlined.Special attention is given to the possibility of applying selected elements of the Azerbaijani experience in the Ukrainian context, particularly in the fields of strategic communication, post conflict memory management, and the risks associated with excessive personalization of political power. The findings of this study may be used for further research on authoritarian political systems, Caucasus studies, and comparative politics.