Педагогічні інтервенції у роботі з дітьми та підлітками з травматичним досвідом

Abstract

Роботу присвячено проблемі педагогічних інтервенцій у роботі з дітьми та підлітками, які мають травматичний досвід. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості дітей і молоді, що пережили психотравмувальні події, та необхідністю пошуку ефективних педагогічних засобів підтримки їхнього емоційного стану, соціальної поведінки й особистісного розвитку. У теоретичній частині проаналізовано наукові підходи до розуміння травми та її наслідків у дитячому й підлітковому віці, розкрито сутність педагогічних інтервенцій у травматерапевтичному контексті, визначено потенціал розвитку креативності як ресурсу відновлення. Особливу увагу приділено теоретичному підходу Якоба Леві Морено та моделі чотирьох квадрантів як аналітичному інструменту оцінювання змін у поведінці підлітка. В експериментальній частині подано характеристику закладу та підлітка, описано педагогічну динаміку його соціальної поведінки, здійснено перенесення отриманих результатів на модель чотирьох квадрантів. Розроблено та реалізовано індивідуальну педагогічну інтервенцію засобами рукоділля та майстрування. Результати дослідження свідчать про доцільність використання креативних видів діяльності як ефективного педагогічного інструменту підтримки дітей і підлітків із травматичним досвідом. Практичне значення роботи полягає у можливості застосування запропонованих підходів у діяльності педагогів, соціальних педагогів і фахівців системи допомоги дітям та молоді.

The paper is devoted to the problem of pedagogical interventions in work with children and adolescents who have experienced trauma. The relevance of the study is determined by the growing number of children and young people who have undergone psychotraumatic events and by the need to find effective pedagogical means to support their emotional state, social behavior, and personal development. The theoretical part analyzes scientific approaches to understanding trauma and its consequences in childhood and adolescence, reveals the essence of pedagogical interventions in the trauma-therapeutic context, and determines the potential of creativity development as a recovery resource. Special attention is paid to the theoretical approach of Jacob Levy Moreno and the four-quadrant model as an analytical tool for assessing changes in adolescent behavior. The experimental part presents the characteristics of the institution and the adolescent, describes the pedagogical dynamics of the adolescent’s social behavior, and maps the obtained results onto the four-quadrant model. An individual pedagogical intervention through handicrafts and crafting was developed and implemented. The research results confirm the feasibility of using creative activities as an effective pedagogical tool for supporting children and adolescents with traumatic experience. The practical significance of the work lies in the possibility of applying the proposed approaches in the activities of teachers, social educators, and specialists in the child and youth support system.