Завдячує древнім наставникам: античність у духовній культурі Ґете

Abstract

У статті розглядається еволюція сприйняття античності у філософсько-естетичній концепції Ґете. Показано, як, невдоволений німецькою дійсністю, у пошуках гармонії й краси, письменник звертався до пам'яток класичної давнини, у яких він бачив найвище образне втілення людяності й простоту досконалості. Навчаючись у давніх греків й римлян, Ґете закликав своїх сучасників звертати свій талант до живої дійсності, щоб «по-новому» завершувати те, що розпочали «по-античному».