Радянська соціальна політика і емансипація жінок у 1920–1930-ті рр.

Abstract

Актуальність теми зумовлена тим, що проблема формування нової радянської жінки була однією із ключових для радянської влади. Партійні діячі та чиновники докладали значних зусиль, щоб сформувати образ нової радянської жінки, здійснити «революцію побуту», звільнити жінок від «кухонного рабства». Радянська влада виступала активно за права жінок, у своїх плакатах і гаслах підкреслювала зміни у статусі жінки, що відбулися після приходу до влади більшовиків. Разом з тим, влада намагалася перевиховати жінку, соціалістичні гасла вона маскувала як гасла з емансипації жінок. Метою дипломної роботи є дослідити більшовицькі ідеї щодо емансипації жінок та їхнє практичне втілення. Робиться висновок, що між наявними образами нової радянської жінки та повсякденним життям були значні лакуни, на які не могла впливати влада а жінки діяли відповідно до життєвої раціональності.

The relevance of the topic is due to the fact that the problem of forming a new Soviet woman was one of the key issues for the Soviet government. Party leaders and officials made considerable efforts to shape the image of a new Soviet woman, to carry out a “revolution of everyday life,” and to free women from “kitchen slavery.” The Soviet government actively advocated for women's rights, emphasizing in its posters and slogans the changes in the status of women that occurred after the Bolsheviks came to power. At the same time, the government tried to re-educate women, disguising socialist slogans as slogans for women's emancipation. The purpose of this thesis is to study Bolshevik ideas about women's emancipation and their practical implementation. It is concluded that there were significant gaps between the existing images of the new Soviet woman and everyday life, which could not be influenced by the authorities and women acted in accordance with the rationality of life.