Структура та зміст інфомедійної грамотності здобувачів вищої освіти

Abstract

У статті визначено, що майбутні фахівці мають оволодіти вміннями пошуку, критичного осмислення, аналізу інформаційних ресурсів та їх ефективного використання в професійній діяльності, а також навичками роботи із сучасними медіа. Тому проблема формування інфомедійної грамотності здобувачів вищої освіти є надзвичайно актуальною. Як установлено, науковці висловлюють різні точки зору щодо структури та змісту інфомедійної грамотності. З зв’язку з цим вивчення вищевказаної проблеми передбачає уточнення авторської позиції з окреслено- го питання. Мета статті – на основі аналізу наукової літератури визначити авторську точку зору щодо структури та змісту інфомедійної грамотності здобувачів вищої освіти. Відповідно до концепції ЮНЕСКО, інфомедійна грамотність об'єднує три взаємопов'язані блоки компетентностей: інформаційну грамотність, медіаграмотність та цифрову (технологічну) грамотність. В одному з джерел визначено такі компоненти інфомедійної грамотності особистості: уміння критичного мислення; здатність працювати з токсичним контентом; уміння ідентифікувати людиною власні стереотипи; уміння грамотно працювати з візуальними джерелами та здійснювати візуалізацію; здатність пошуку та перевірку інформації. На основі врахування точок зору різних науковців визначено, що інфомедійна грамотність здобувачів освіти включає такі структурні компоненти: когнітивний (наявність знань про інформацію й медіа, способи навчальної та професійної роботи з ними); емоційно-ціннісний (сприйняття інформації й, зокрема, медіаресурсів як особистісної цінності, наявність відповідних мотивів і потреби у вдосконаленні інфомедійних знань та вмінь); операційно-діяльнісний (сформованість умінь, необхідних для здійснення пошуку, аналізу, інтерпретування інформації з різних джерел, зокрема медіаресурсів, створення і поширення нової інформації, у тому числі медіаконтенту).The article determines that future specialists should master the skills of search, critical understanding, analysis of information resources and their effective use in professional activities, as well as skills of working with modern media. Therefore, the problem of formation of infomedial literacy of applicants for higher education is extremely relevant. As established, scientists express different points of view on the structure and content of infomedical literacy. In this regard, the study of the above problem involves clarifying the author's position on the outlined issue. The purpose of the article is to determine the author's point of view on the structure and content of infomedial literacy of applicants for higher education based on the analysis of scientific literature. In particular, according to the UNESCO concept, infomedia literacy combines three interrelated blocks of competencies: information literacy, media literacy, and digital (technological) literacy. One source identifies the following components of a person's media literacy: critical thinking skills; the ability to work with toxic content; the ability to identify a person's own stereotypes; the ability to work competently with visual sources and perform visualization; the ability to search for and verify information. On the basis of taking into account the points of view of various scientists, it is determined that the infomedical literacy of applicants for education includes the following structural components: cognitive (the availability of knowledge about information and media, methods of educational and professional work with them); emotional and value (perception of information and, in particular, media resources as a personal value, the presence of appropriate motives and the need to improve information media knowledge and skills); operational and activity-based activity (the formation of skills necessary for the search, analysis, interpretation of information from various sources, in particular media resources, the creation and dissemination of new information, including media content).