Міжнародні конгреси історичних наук (1900–2022 рр.) та основні тенденції розвитку історичної науки

Abstract

Вперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження діяльності Міжнародних конгресів історичних наук у 1900-2022 рр., з’ясовано їх вплив на функціонування світового наукового співтовариства істориків і зв’язок з нагальними тенденціями розвитку світової історіографії у ХХ – на поч. ХХІ ст. Для аналізу ролі конгресів у процесі становлення нових напрямків історичних досліджень вперше застосовано інституціональний підхід, що дозволив визначити специфіку інституалізації представлених на форумах субдисциплін т. з. «нової історичної науки». На основі матеріалів роботи конгресів істориків вперше визначено перелік факторів, що зумовили еволюцію організаційної специфіки даної форми наукової комунікації, розглянуто стадії еволюції пріоритетної проблематики досліджень та зміни в розумінні соціальних функцій історії, встановлено взаємозв’язок між активним розвитком нових напрямків історичних студій та адаптацією структури та форм організації засідань конгресів.