Концептуальні підходи до визначення поняття «сталий розвиток»

Abstract

У статті визначено роль сільського господарства у впровадженні ідей сталого розвитку, як постачальника продуктів харчування у глобальній економіці та координатора взаємовідносин людини з природнім світом. Проаналізовано системні концепції, що сприяли становленню сталого розвитку у світовій науковій думці. Визначено роль ООН у втіленні ідей сталого розвитку на глобальному рівні, що посилило інтерес до цієї концепції не лише з боку вітчизняних науковців, але й політичних діячів та керівників компаній. Досліджено наукові підходи до тлумачення сутності поняття «сталий розвиток», наведено характеристики сталості системи. The necessity for a gradual transition from technogenic type of economic development, based on excessive use of natural resources, to development on a sustainable basis, is caused by the need for a change of consumer mentality to harmonize the relationship between society and nature. Agriculture plays a central role in sustainable development and occupies a fundamental position of food supplier in the global economy, and develop the relationships between society and natural world. The concepts of "zero growth", "organic growth", "common heritage of humanity" and "new humanism", published in the reports of the Club of Rome, have become a guideline and are reflected in the frameworks and legislative initiatives of the universal global organization, the United Nations, which main goal is to ensure sustainable development worldwide. Based on the analysis of national legislation on the interpretation of the concept of "sustainable development" we have identified a narrow range of regulations that use the full notion or limit their definition to the characteristics of sustainability of any object. The stability of the system is one of the necessary conditions for its development, which is observed when the values of system parameters change insignificantly in response to changes in the environment. Grounded on the definition of "sustainable development", we established that most authors interpret it on the principles of a systemic approach, the combined influence of economic, environmental and social factors, considering the interests of future generations. It is established that for scientific purposes we will understand it as a potential ability of socio-economic system to function actively in conditions of irreversible, directed and natural changes, maintaining its own structure and functional features with different environmental parameters, considering the constraints of economic growth.