Філософсько-теологічні засади та духовні практики ісламського анархізму

Abstract

Кваліфікаційна магістерська робота присвячена комплексному аналізу феномену ісламського анархізму як цілісної світоглядної системи, що пропонує альтернативну модель суспільного устрою на перетині теології визволення та радикальної політичної філософії. Мета роботи полягає у реконструкції філософсько-теологічних засад ісламського антиавторитаризму, дослідженні трансформації містичних практик у механізми політичного спротиву та з’ясуванні специфіки актуалізації цих ідей у контексті сучасних глобальних викликів. Об’єктом дослідження є ісламська політична теологія та соціальна філософія у їх антиетатистському вимірі, а предметом онтологічні засади, духовні практики та новітні форми прояву ісламського анархізму (фемінізм, еко-етика, цифрові мережі, які застосовуються для реконструкції ісламського анархізму як альтернативи ієрархічним моделям релігійної та політичної влади). Методологічну основу становлять герменевтична інтерпретація сакральних текстів та класичної ісламської думки, методи порівняльного релігієзнавства, постколоніальна критика, гендерний аналіз та елементи дискурс-аналізу. У роботі розкрито анархічний потенціал концепції таухіду (Єдинобожжя) як заперечення будь якої людської ієрархії, проаналізовано модель Умми як горизонтальної безпримусової асоціації, досліджено роль суфізму у деконструкції владної вертикалі, а також окреслено емансипативні стратегії анархо-фемінізму та екотеології. Наукова новизна полягає у концептуалізації ісламського анархізму не як еклектичного поєднання, а як автономної традиції, де духовна автономія є передумовою соціального визволення. Вперше системно поєднано аналіз містичних практик (фана, зухд) із сучасними теоріями біополітики та мережевого суспільства. Обґрунтовується, що таухід функціонує як «онтологічний нуль» для державної влади, а «зелений джихад» та цифрові ризоми виступають сучасними формами спротиву капіталістичній гегемонії. У висновках сформульовано бачення ісламського анархізму як інтегративної онтології свободи, здатної гармонізувати вертикальний зв’язок з Абсолютом та горизонтальну соціальну солідарність (та’авун) поза межами державних інституцій.The master’s thesis is devoted to a comprehensive analysis of the phenomenon of Islamic anarchism as a holistic worldview system that offers an alternative model of social order at the intersection of liberation theology and radical political philosophy. The aim of the research is to reconstruct the philosophical and theological foundations of Islamic anti authoritarianism, to examine the transformation of mystical practices into mechanisms of political resistance, and to clarify the specifics of the actualization of these ideas in the context of contemporary global challenges. The object of the study is Islamic political theology and social philosophy in their anti-statist dimension, while its subject is the ontological foundations, spiritual practices, and modern forms of Islamic anarchism (feminism, eco-ethics, digital networks). Methodologically, the thesis combines hermeneutic interpretation of sacred texts and classical Islamic thought, comparative religious studies, postcolonial criticism, gender analysis, and elements of discourse analysis. The research reveals the anarchist potential of the concept of Tawhid (Oneness of God) as a negation of any human hierarchy, analyzes the model of the Ummah as a horizontal non-coercive association, investigates the role of Sufism in the deconstruction of the vertical of power, and outlines the emancipatory strategies of anarcha-feminism and ecotheology. The scientific novelty lies in the conceptualization of Islamic anarchism not as an eclectic combination, but as an autonomous tradition where spiritual autonomy is a prerequisite for social liberation. For the first time, the analysis of mystical practices (fana, zuhd) is systematically combined with modern theories of biopolitics and the network society. It is argued that Tawhid functions as an “ontological zero” for state power, while “Green Jihad” and digital rhizomes serve as contemporary forms of resistance to capitalist hegemony. In conclusion, the thesis formulates a vision of Islamic anarchism as an integrative ontology of freedom capable of harmonizing the vertical connection with the Absolute and horizontal social solidarity (ta'awun) outside the boundaries of state institutions.