Гетьманський рух в емігрантській пресі 1930-х–1940-х рр.

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено аналізу емігрантської періодики як інструменту поширення ідеології та управління структурами Українського Гетьманського Руху (Союзу Гетьманців Державників — СГД) у 1930–1940 рр. Дослідження охоплює європейський та північноамериканський сектори розселення еміграції в указаний період. На основі документів Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України розглянуто пресові наративи щодо обґрунтування монархічної доктрини, консервативних цінностей, церковного питання та мілітаризації пропаганди наприкінці 1930-х років. Проаналізовано роль часописів у подоланні внутрішніх розколів, координації фінансових фондів та забезпеченні взаємодії між керівним центром у Берліні та регіональними філіями. У роботі використано методи соціо-мережевого аналізу (SNA) для візуалізації та статистичного аналізу графів емігрантської мережі. За допомогою побудови графу зв'язності реконструйовано топологію інформаційних потоків, розраховано метрики центральності для визначення реального впливу конкретних акторів (історичних діячів руху) та окреслено межі взаємодії організації з іншими політичними й релігійними середовищами в екзилі. Висвітлено діяльність радянських органів ДПУ/НКВС УРСР щодо моніторингу відкритої гетьманської преси та агентурного проникнення у видавничі хаби руху на основі повідомлень джерела «Шварц». Результати роботи мають значення для подальших досліджень історії української еміграції та міжвоєнної громадсько-політичної думки. The qualification thesis is devoted to an analysis of the émigré press as an instrument for disseminating ideology and managing the structures of the Ukrainian Hetmanist Movement (Union of Hetman Supporters of the State — UHS) in 1930–1940. The study covers the European and North American areas of Ukrainian émigré settlement during the specified period. Based on documents from the Sectoral State Archive of the Foreign Intelligence Service of Ukraine, the study examines press narratives concerning the justification of the monarchical doctrine, conservative values, the church question, and the militarization of propaganda in the late 1930s. The role of periodicals in overcoming internal divisions, coordinating financial funds, and facilitating interaction between the central leadership in Berlin and regional branches is analyzed. The thesis employs Social Network Analysis (SNA) methods to visualize and statistically analyze graphs of the émigré network. By constructing a connectivity graph, the topology of information flows is reconstructed, centrality metrics are calculated to determine the actual influence of specific actors (historical figures within the movement), and the scope of interaction between the organization and other political and religious circles in exile is outlined. The activities of Soviet state security agencies, namely the GPU/NKVD of the Ukrainian SSR, in monitoring the open Hetmanist press and infiltrating the movement’s publishing hubs through agents are examined on the basis of reports from the “Schwartz” source. The results of the study are relevant to further research on the history of Ukrainian emigration and interwar socio-political thought.