Поняття краси у візантійській естетиці: Бог як першоджерело гармонії

Abstract

Метою дослідження є визначення поняття краси у візантійській естетиці, її аналіз як певного духовного ідеалу, що слугує шляхом наближення до Бога. Важливо також розкрити значущість естетичного досвіду для духовного зростання, глибоке розуміння підходу до краси як до сакральної категорії у візантійській традиції, що ґрунтується на засадах богословських міркувань.

The purpose of the study is to define the concept of beauty in Byzantine aesthetics and to analyze it as a certain spiritual ideal that serves as a path toward closeness with God. It is also important to reveal the significance of aesthetic experience for spiritual growth and to provide a deeper understanding of the approach to beauty as a sacred category in the Byzantine tradition, which is based on theological considerations.