Анализ языка морали в аналитической философии: рождение метаэтики

Abstract

Начало разработке моральной проблематики в английской аналитической философии положила «Principia Ethica» Дж. Э. Мура. Обращение к анализу языка морали ознаменовало рождение метаэтики, цель которой совершенствование языка этики, выявление логического смысла моральных высказываний, прояснение этических терминов, уточнение основных вопросов науки о морали и систематизации рассматриваемых ею проблем. В рамках метаэтических исследований этические проблемы переводятся в языковое пространство, проводится их логико-лингвистический анализ, в результате которого эти проблемы обретают корректную, ясную формулировку. Главная задача метаэтики – сделать этику строгой наукой, «очистить» ее от псевдопроблем, возникающих вследствие неверного употребления терминов и нарушения правил логики. Розробку моральної проблематики в англійській аналітичній філософії започаткувала «Principia Ethica» Дж. Е. Мура. Вдавання до аналізу мови моралі проголосило народження метаетики, мета якої вдосконалення мови етики, виявлення логічного сенсу моральних висловлювань, прояснення етичних термінів, уточнення основних питань науки про мораль та систематизація проблем. В межах метаетичних досліджень етичні проблеми переводяться у мовний простір, проводиться логіко-лінгвістичний аналіз, в результаті якого вони набувають коректного, чіткого формулювання. Головна задача метаетики – зробити етику строгою наукою, звільнити її від псевдопроблем, що виникають внаслідок хибного використання термінів та порушень правил логіки. “Principiа Ethica” by G. E. Moore has laid the foundation for designing of moral problematics in English analytical philosophy. Addressing to language of morality analysis heralded the birth of metaethics the aim of which is to enhance language of ethics, to detect logical sense of moral statements, to clarify ethical terms, to specify main questions of moral science and to systematize the problems it investigates. Within the framework of methaethical research the ethical problems are transferred to language area, the logical-linguistic analysis is made and as a result these problems take proper and clear shape. The main object of methaethic is to make ethic an exact science, to “purify” it of pseudoproblems arising due to false terms exploitation and logical rules violation.