Герасимович Борис Петрович (1889–1937) – видатний український астроном, один із перших астрофізиків-теоретиків і фахівців у зоряній астрономії, вихованець Харківського університету [віртуальна виставка]

Abstract

• У 1916-1917 рр. Борис Петрович проходив стажування у Пулковській обсерваторії. • У 1917 році стає приват-доцентом, а з 1922 року – професором Харківського університету. • З 1920 до 1933 року – старший астроном Харківської обсерваторії. • Борис Петрович також був: з 1922-го по 1925 рік – професором Харківського технологічного інституту, з 1925-го по 1929 року - професором Харківського геодезичного інституту. • З 1929 року він керував кафедрою теоретичної механіки у Харківському Інституті Народної Освіти, де читав курси з астрономії, механіки, аеродинаміки. •У 1924-1935 роках був у закордонних наукових відрядженнях у Данії, Франції і США. •З 1931 року Борис Петрович завідував відділом астрофізики Головної (Пулковської) Астрономічної обсерваторії, а з 1933 року по червень 1937 року був її директором. •У 1934 року Б.П. Герасимовичу, без захисту дисертації, присуджено науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. •Перебуваючи в наукових відрядженнях у США, в 1927 році спільно з голландськоамериканським астрономом Виллемом Якобом Лейтеном Борис Петрович Герасимович визначив відстань Сонця від галактичної площини, а в 1928 році спільно з американським астрофізиком Дональдом Говардом Мензелем він виконав піонерську роботу, яка розглядає процеси вивільнення енергії зірок з точки зору статистичної механіки.