Становище жінки в сім’ї та суспільстві Великого князівства Литовського ( XV–XVI ст.)

Abstract

Робота присвячена дослідженню жіноцтва Великого князівства Литовського Ⅹ V-ⅩⅤⅠ ст.. Завдяки залученню широкого кола джерел та ґрунтовної історіографічної бази проаналізовано економічне та правове становище шляхтянок Великого князівства Литовського, а також стратегії їх поведінки, діяльність та бездіяльність у побутовій та політичній сфері, типові життєві сценарії та відхилення від них. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що жінки привілейованого стану взаємодіяли з «зовнішнім» світом у рамках традиційних сімейних ролей – дочки / дружини / матері. Велика варіативність доступних шляхтянкам соціальних практик, від представлення інтересів дітей у суді до меценатства, пов'язана з реаліями військово-служилої держави: тривалою відсутністю чоловіків та перерозподілом деяких функцій між главою сім'ї та його дружиною. Ідеологічний конструкт «ідеальної» дружини, що базується на новозавітному образі співчутливої та слабкої жінки, є дуже популярним у досліджуваний період і активно використовується жінками для формування суспільної думки. Литовське законодавство, яке регулювало шляхетські права та обов'язки, поступово розвивається у бік гендерної нейтральності, що ускладнюється у процесі формування шляхетського стану та зростання його привілеїв.The work is dedicated to the investigation of the marriage of the Grand Duchy of Lithuania in the 15th–16th centuries. Having obtained a wide range of sources and ground historiographical base, the economic and legal status of the gentry of the Grand Duchy of Lithuania, as well as the strategies of their behavior, activities and inactivity in the everyday and political sphere, typical life scenarios and recovery from them. The results of the investigation revealed that the wives of the privileged state interacted with the “external” world within the framework of traditional family roles - daughter / friend / mother. The great variability of social practices available to gentry women, from representing the interests of children in court to philanthropy, is associated with the realities of the military-service state: the high number of people and the regeneration various functions between the head of the family and his squad. The ideological construct of the “ideal” friendship, which is based on the New Testament image of a sensitive and weak woman, is already popular during the investigation period and is actively victorious by women for the formation of a marriage thoughts. Lithuanian legislation, which regulated the gentry's rights and obligations, is gradually developing towards gender neutrality, which is becoming more complex in the process of the formation of the gentry's state and the growth of its privileges